Javascript у вашому браузері вимкнено. Як підключити Javascript

4-а группа — сільгосппідприємства

1 січня

Сільськогосподарські товаровиробники, які до 2015 року були платниками фіксованого сільгоспподатку, зараз можуть бути платниками єдиного податку на 4-й групі. Про особливості роботи сільгосппідприємств на спрощеній системі розкажемо у статті.

Умови перебування

Вибрати 4-ту групу ЄП можуть підприємства, в яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній звітний рік дорівнює або перевищує 75% (пп. 4 п. 291.4 ПКУ).

С/г товаровиробником може бути тільки юридична особа будь-якої організаційно-правової форми. Підприємця не зареєструють платником ЄП 4-ї групи, навіть якщо він виробляє сільгосппродукцію.

Щоб працювати на 4-й групі ЄП, підприємство повинно:

  • виробляти сільгосппродукцію та/або розводити, вирощувати й виловлювати рибу у внутрішніх водоймах (озерах, ставках і водосховищах);

  • перероблювати с/г продукцію та/або рибу на власних або орендованих потужностях, у т. ч. самостійно вироблену сировину на давальницьких умовах;

  • здійснювати операції з постачання сільгосппродукції та/або риби.

Не можуть бути зареєстровані платниками 4-ї групи с/г виробники (п. 291.51 ПКУ):

  • у яких понад 50% доходу від продажу сільгосппродукції власного виробництва та продуктів її переробки — це дохід від реалізації декоративних рослин (за винятком зрізаних квітів, вирощених на власних або орендованих угіддях, і продуктів їх переробки), диких тварин і птахів, хутряних виробів і хутра (крім хутрової сировини);

  • які виробляють підакцизні товари. Виняток — підприємства первинного виноробства, що виробляють виноградні виноматеріали для підприємств вторинного виноробства, які використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції;

  • які мають податковий борг станом на 1 січня звітного року. Виняток — безнадійний податковий борг, що виник внаслідок дії обставин непереборної сили.

Новостворені сільгосппідприємства можуть стати платниками ЄП 4-ї групи лише з наступного року після створення, якщо частка с/г продукції, отримана за попередній рік роботи, буде не меншою за 75% (пп. 291.4.7 ПКУ).

Особливі умови переходу на 4-ту групу ЄП передбачені для с/г товаровиробників, які протягом звітного року були створені шляхом реорганізації (злиття, приєднання, перетворення, розділу або виділу).

Визначення частки с/г продукції

Щоб перевірити, чи відповідає підприємство вимогам для роботи на 4-й групі ЄП, потрібно визначити частку сільгоспвиробництва в загальному складі його доходів.

З метою застосування спрощеної системи сільгосппродукція — це продукція/товари, що підпадають під визначення груп 1–24 УКТ ЗЕД, якщо такі товари (продукція) вирощуються, відгодовуються, виловлюються, збираються, виготовляються, виробляються, перероблюються безпосередньо їх виробником. Також сільгосппродукцією вважаються продукти обробки й переробки цих товарів (продукції), якщо вони придбані чи виготовлені на власних або орендованих потужностях (площах) підприємства для продажу, переробки або внутрішньогосподарського споживання (пп. 14.1.234 ПКУ).

Частка сільгоспвиробництва — питома вага доходу с/г підприємства, отриманого від реалізації с/г продукції власного виробництва і продуктів її переробки (пп. 298.8.3 ПКУ), у загальній сумі доходу (пп. 14.1.262 ПКУ).

Наприклад, якщо загальний дохід за попередній рік становив 120 тис. гривень, то дохід від с/г виробництва повинен бути не меншим ніж 90 тис. гривень (120 тис. гривень × 75% : 100%).

С/г підприємства, у яких у попередньому звітному році виникли обставини непереборної сили, мають право не дотримуватися вимоги про 75% частки сільгоспвиробництва (пп. 298.8.4 ПКУ). При переході на 4-ту групу ЄП такі підприємства подають декларацію разом із рішенням відповідної обласної ради про наявність обставин непереборної сили та переліком суб’єктів господарювання, що постраждали внаслідок таких обставин.

Вимоги до земельних ділянок

Об’єкт оподаткування для с/г підприємства — площа сільськогосподарських угідь, що знаходяться в його власності або орендованих.

Ще один важливий параметр — цільове призначення землі. Якщо в земельному кадастрі земля с/г підприємства зареєстрована як несільськогосподарські угіддя, стати єдинником 4-ї групи підприємство не зможе, оскільки не має об’єкта оподаткування ЄП.

Підтвердження статусу єдинника

Сільгосппідприємства щороку зобов’язані підтверджувати свій статус платника ЄП. Для цього до 20 лютого поточного року подаються такі документи (пп. 298.8.1 ПКУ):

  • загальна податкова декларація на поточний рік по всій площі земельних ділянок, з яких справляється податок. Подається у фіскальну службу за місцезнаходженням сільгосппідприємства;

  • звітна податкова декларація на поточний рік окремо за кожною земельною ділянкою — у фіскальну службу за місцем розташування земельної ділянки;

  • розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва — у фіскальну службу за місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок;

  • відомості (довідка) про наявність земельних ділянок. У довідці вказують дані про кожен документ, що підтверджує право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожен договір оренди земельної частки (паю). Подається у фіскальну службу за місцезнаходженням підприємства та/або місцем розташування земельних ділянок.

Такий самий перелік подається для переходу на спрощену систему оподаткування.

Відмінності від інших груп ЄП

Платники ЄП 4-ї групи, на відміну від платників ЄП інших груп, можуть проводити розрахунки в негрошовій формі (п. 291.6 ПКУ). Для них не встановлено обмежень щодо граничної суми доходу й максимальної кількості найманих працівників, підвищеної ставки ЄП вони не сплачують.

Але існують обмеження й заборони стосовно видів діяльності.

Відмова від спрощеної системи та перехід на іншу групу ЄП

Якщо у звітному році частка с/г виробництва становила менш як 75%, підприємство втрачає право працювати на спрощеній системі та зобов’язане перейти на загальну (пп. 298.8.4 ПКУ). Перехід здійснюється з наступного року.

Податківці вважають, що платник ЄП 4-ї групи протягом звітного року може самостійно відмовитися від спрощеної системи та перейти на загальну систему або на іншу групу єдиного податку (консультація в ЗІР, підкатегорія 108.02.06).

Перейти з 4-ї групи ЄП на 3-ю можна, якщо протягом календарного року, що передує року переходу, підприємство отримало дохід не більше 5 млн гривень (п. 291.4  ПКУ). У такому разі подається заява у фіскальний орган за місцем знаходження підприємства не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу (пп. 298.1.4 ПКУ).

Щоб перейти протягом звітного року на загальну систему оподаткування чи на іншу групу ЄП, платник ЄП 4-ї групи зобов’язаний подати уточнюючу декларацію.

Штрафи та анулювання реєстрації єдинника

Якщо у ході виїзної документальної перевірки платника 4-ї групи фіскальні органи виявили невідповідності умовам роботи на ЄП у звітному році або в попередніх періодах, порушнику за ці періоди буде нараховано:

  • податки та збори, від сплати яких він звільнявся як платник єдиного податку;

  • штрафні (фінансові) санкції (штрафи), передбачені гл. 11 р. II ПКУ.

Підприємство зобов’язане буде перейти на загальну систему з місяця, наступного за місяцем, у якому було допущено порушення.

Якщо у звітному році частка с/г виробництва становила менше 75%, то реєстрація платника ЄП 4-ї групи може бути анульована за рішенням фіскального органу (пп. 299.10 ПКУ).

ЄСВ і ПДФО

Сільгосппідприємства 4-ї групи ЄП сплачують ЄСВ з доходів найманих працівників на загальних підставах, як і будь-який роботодавець.

Також сільгосппідприємство виконує функції податкового агента у разі нарахування (виплати) доходів, що оподатковуються ПДФО, на користь фізособи, яка перебуває з ним у трудових або цивільно-правових відносинах.

Список використаних нормативно-правових актів

  1. ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI.

Прикріплені файли

Залиште запитання до статті

Наші експерти відповідають тільки на запитання користувачів «Смарт Бухгалтерії» — онлайн-сервісу для ведення обліку та подання звітності.
Smart uk vert