Javascript у вашому браузері вимкнено. Як підключити Javascript

Як працювати з РРО

6 липня 2016

Ви придбали реєстратор розрахункових операцій, зареєстрували його у фіскальній службі, але перш ніж проводити на ньому розрахунки з покупцями та клієнтами, потрібно зробити ще кілька дій: запрограмувати пристрій і зареєструвати на нього книгу обліку розрахункових операцій та розрахункову книжку. У роботі з РРО також доведеться суворо дотримуватися встановлених правил, щоб уникнути серйозних штрафів.

Початок використання

Програмування РРО. Попередньому програмуванню підлягають тільки найменування й ціна товару або послуги (п. 11 ст. 3 ЗУ «Про РРО». Кожній позиції присвоюється код. При введенні коду вручну або при скануванні товару визначається його назва і ціна, яка відображатиметься в чеку.

Програмувати найменування й ціни товарів у РРО можна самостійно або залучивши спеціалістів ЦСО.

Необхідно забезпечити належний облік кількості реалізованих товарів через РРО — у чеку повинна відображатися кількість проданого товару (Лист ДПАУ № 8143).

Реєстрація КОРО та РК. За місцем використання РРО повинна знаходитися книга обліку розрахункових операцій та розрахункова книжка. Перед початком використання РРО реєструють у ДФС (присвоюють фіскальний номер).

Перевірка налаштувань пристрою. При першому використанні та надалі, перш ніж почати проводити операції на пристрої, слід перевірити коректність налаштувань і його готовність до роботи:

  • правильність установленої дати й часу;

  • наявність чекової та контрольної стрічок. Роздруковану або створену в електронному вигляді контрольну стрічку необхідно зберігати 3 роки;

  • справність блокувальних пристроїв;

  • чіткість друку і правильність реквізитів на чеку — для цього пробивають декілька нульових (пробних) чеків;

  • наявність розмінної монети — за допомогою операції «Службове внесення» вводять суму грошей, отриману з каси підприємства або залишену з попереднього дня (зміни). Обмежень щодо зберігання на місці проведення розрахунків розмінної монети між змінами не передбачено. Головне, щоб сума таких коштів на кінець дня не перевищила встановлений ліміт каси.

Правила роботи

Існує низка правил, яких слід дотримуватися при роботі з РРО:

  1. Розрахункові операції проводяться на повну суму покупки (надання послуг) із роздрукуванням розрахункових документів.

  2. Покупцеві, який отримує або повертає товар (відмовляється від послуги), видається розрахунковий документ на повну суму проведеної операції.

  3. Щодня необхідно друкувати фіскальні звітні чеки за розрахунковими операціями за день і зберігати їх в КОРО (виняток — автомати з продажу товарів і послуг). Якщо протягом дня розрахунки через РРО не проводились, але здійснювались операції «службове внесення» чи «службова видача», друкувати Z-звіт не обов'язково (консультація в ЗІР, підкатегорія 109.09).

  4. Сума готівки на місці проведення розрахунків повинна відповідати сумі, вказаній у денному звіті РРО. Якщо використовувалася РК — загальній сумі продажів за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

  5. У період виходу РРО з ладу (ремонт, відключення електроенергії) розрахункові операції проводяться з використанням КОРО та РК або резервного РРО, зареєстрованого у фіскальному органі (ст. 5 ЗУ «Про РРО»). Не застосовувати РРО можна не більше ніж протягом 7 робочих днів. Якщо з вини сервісного центру РРО перебуває в ремонті понад 7 днів, то за відсутності у підприємця резервного пристрою ЦСО зобов’язаний надати йому власний підмінний РРО. Суб’єкт господарювання разом із ЦСО реєструє переданий РРО в органах ДФС і вводить його в експлуатацію (лист ДФС № 23229). 

  6. Після встановлення відремонтованого (резервного) РРО або відновлення постачання електроенергії необхідно провести через РРО суми розрахунків за час роботи з використанням РК. А також відповідно до контрольної стрічки (якщо було обнулення оперативної пам’яті) — за час роботи перед виходом РРО з ладу або відключенням електрики, окремо за кожною ставкою ПДВ. Після цього слід роздрукувати Z-звіт. За потреби виконується операція «службове внесення» на суму готівки, що зберігається на місці проведення розрахунків. У записі за даними фіскального звітного чека, роздрукованого після відновлення роботи РРО, зазначають, за які попередні дати підсумовані дані в цьому чеку (консультація в ЗІР, підкатегорія 109.09).

  7. Сума розрахунків, проведених через РРО за день, не повинна перевищувати (п. 1 Постанови Нацбанку № 210):

  • 150 тис. гривень із фізичними особами;

  •  10 тис. гривень, якщо покупець або клієнт — підприємець чи юрособа.

Покупцеві на його вимогу видають чек, накладну чи інший письмовий документ, що засвідчує передачу права власності на товар (послугу) від продавця до покупця.

Інкасувати виручку з пристрою можна протягом зміни. Оформлюється ця операція як «Службова видача». Якщо робоча зміна (робочий день) за правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності закінчується в такий час, що забезпечити здачу готівки в день її надходження неможливо, гроші здаються в наступний за днем надходження день.

За потреби можна формувати денний звіт (Х-звіт), який дозволяє контролювати й звіряти кількість грошей у пристрої із сумами в проведених документах. При його створенні інформація в оперативній пам’яті не обнулюється, але сформувати його можна тільки до формування Z-звіту.

На місці використання РРО повинні знаходитися:

  • зареєстрована КОРО;

  • реєстраційне посвідчення РРО та остання довідка про опломбування РРО (або їх копії);

  • поточна й остання використана розрахункові книжки (які застосовувалися в період ремонту РРО або відключення електроенергії).

Після зміни касир повинен:

  1. Скласти Z-звіт з обнуленням інформації в оперативній пам’яті та занесенням її у фіскальну пам’ять РРО.

  2. Роздрукувати Z-звіт. Друкувати його потрібно щодня (виняток — автомати з продажу товарів (послуг)). Коли підприємство працює стандартну зміну, то друкувати Z-звіт треба після закінчення кожної робочої зміни. Якщо цілодобово — то після кожної зміни, але не пізніше 24 години цього дня (консультація в ЗІР, підкатегорія 109.10). Час роздрукування може припадати на будь-який час доби, у тому числі на технологічну перерву, коли закінчується зміна в одного касира і починається у наступного.

  3. Заповнити розділ «2» КОРО на підставі даних фіскального звітного чеку (Z-звіту). Записи в КОРО роблять окремо за кожним фіскальним чеком.

  4. Здати виручку в касу підприємства чи інкасатору.

  5. Вимкнути РРО.

Оформлення повернення

Можна повертати кошти покупцеві за повернений товар (при відмові від послуги) або скасовувати помилково проведену через РРО суму розрахунку. У такому разі видача грошей реєструється шляхом відображення від’ємної суми.

Якщо алгоритм роботи РРО не забезпечує окремого накопичення у фіскальній пам’яті від’ємних сум розрахунків, то видачу грошей (скасування помилкової суми) реєструють за допомогою операції «Службова видача» (операцію «сторно» використовувати заборонено).

Якщо сума повернення перевищує 100 гривень, необхідно скласти акт про видачу грошей. У ньому слід вказати:

  • дані документа, що посвідчує особу покупця, котрий повертає товар (серія і номер паспорта, прав тощо);

  • відомості про товар (послугу);

  • суму повернених покупцеві коштів;

  • номер, дату й час видачі розрахункового документа, що підтверджує купівлю товару (отримання послуги).

Такий самий акт складається при скасуванні помилково проведеної суми, у ньому зазначаються помилкова сума та реквізити розрахункового документа. Ці акти передаються в бухгалтерію і зберігаються протягом 3 років. Якщо в СПД немає бухгалтера, акти підклеюються на останній сторінці КОРО.

Ремонт РРО

Строк проведення гарантійного (післягарантійного) ремонту пристрою узгоджується СПД і центром сервісного обслуговування, але не може перевищувати 7 робочих днів. Якщо ремонт не проведено в установлений строк, ЦСО зобов’язаний не пізніше 7-го робочого дня від дати прийняття в ремонт касового апарата ввести в експлуатацію належним чином зареєстрований на суб’єкт господарювання резервний пристрій.

ЦСО несе відповідальність за договором із користувачем. Якщо законодавством запроваджуються зміни у вимоги до використання РРО, виробник (постачальник) за наявності технічних можливостей зобов’язаний його допрацювати.

При виявленні несправностей або пошкодженні засобів контролю РРО протягом робочого дня, в якому їх виявили, СПД повідомляє про це в центр сервісного обслуговування в письмовому вигляді чи засобами електронного зв’язку. А також протягом 2 робочих днів після виявлення несправностей письмово або засобами електронного зв’язку в довільній формі повідомляє податкову, в якій перебуває на обліку. Раніше про поломки РРО слід було сповіщати тільки ЦСО (Постанова Кабміну № 21).

Звітність з РРО

З 1 січня 2016 року можна використовувати тільки касові апарати, що подають електронними каналами зв'язку електронні копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків. І заборонено працювати з РРО, що зареєстровані до 1 січня 2015 року і створюють друковану контрольну стрічку та подають до податкової дротовими чи бездротовими каналами зв’язку тільки інформацію про обсяг розрахункових операцій, а електронні копії розрахункових документів — ні (абз. 3 п. 8 Прикінцевих положень ЗУ «Про РРО»). Отже звіт про використання реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій за формою № 3ВР-1 більше подавати не потрібно (п. 7 ст. 3 ЗУ «Про РРО»).

Штрафи

За порушення порядку роботи з РРО передбачено кілька видів штрафів.

  1. Якщо проводити розрахунки через РРО, який перед цим не запрограмували, накладається штраф — 85 гривень (п. 6 ст. 17 ЗУ «Про РРО»).

  2. Також фіскальна служба може оштрафувати:

    • якщо розрахункові операції з використанням РРО чи РК проведено на неповну суму вартості товарів і послуг;

    • за непроведення розрахункових операцій через РРО з фіскальним режимом роботи;

    • за те, що в юрособи сума готівки на місці проведення розрахунків відрізняється від суми коштів, зазначеної у денному звіті, більш ніж на 10% розміру мінзарплати, установленої на 1 січня звітного року, а в разі використання розрахункової книжки — від загальної суми продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня;

    • якщо не роздруковано розрахунковий документ, що підтверджує проведення розрахункової операції;

    • коли розрахункову операцію проведено без використання РК.​

      Штраф за будь-яке з перелічених порушень складе 1 гривню, якщо воно допущено вперше протягом календарного року. Але якщо воно сталося повторно протягом року, штраф становитиме вже 100% вартості товарів (послуг), проданих із порушеннями (п. 1 ст. 17 ЗУ «Про РРО»).

  3. Якщо контрольну стрічку не надрукували чи не створили в електронній формі в РРО, або не зберігали її упродовж 3 років, або спотворили дані про проведені розрахункові операції, інформація про які міститься на електронній контрольній стрічці, — штраф становитиме 170 гривень (п. 5 ст. 17 ЗУ «Про РРО»).

  4. Не подали в ДФС інтернетом обов’язкову до подання звітність, пов’язану із застосуванням РРО, РК, і копії розрахункових документів та фіскальних звітних чеків з РРО — штраф також становитиме 170 гривень (п. 9 ст. 17 ЗУ «Про РРО»). 

    Штраф не застосовують, якщо не подали звіт, копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків через відсутність електроенергії, проблеми з телекомунікаційною мережею чи ремонт модема, за умови що (консультація в ЗІР, підкатегорія 109.20):

    • строк ненадання не перевищує 7 робочих днів;

    • у суб'єкта госпдіяльності є документи, що підтверджують факт пошкодження телекомунікаційної мережі, відключення електроенергії, ремонту модема.

  5. Якщо при розрахункових операціях використовували РРО, в конструкцію чи програмне забезпечення якого внесено зміни, не передбачені конструкторсько-технологічною та програмною документацією виробника за умови, що пломби ЦСО немає чи її пошкоджено, доведеться сплатити 1 700 гривень штрафу (п. 8 ст. 17 ЗУ «Про РРО»).

Штрафи СПД повинен перерахувати до держбюджету протягом 10 днів із дня прийняття ДФС рішення про застосування фінансових санкцій.

Якщо СПД у період до 01.08.2015 уклали договори на поставку РРО, включених у Держреєстр РРО, і ввели їх в експлуатацію до 01.01.2016, то вищеперелічені санкції до них не застосовують.

Посадові особи та працівники торгівлі, сфери послуг і громадського харчування також притягаються до адміністративної відповідальності за порушення порядку проведення розрахунків через РРО. Осіб, які здійснюють розрахункові операції, можуть оштрафувати на суму від 34 до 85 гривень, а посадових осіб — від 85 до 170 гривень (ст. 26 ЗУ «Про РРО», ст. 155КпАП).

За дії, вчинені особою, до якої протягом року застосовувалося адміністративне стягнення за такі самі порушення, штраф складатиме від 85 до 170 гривень — для осіб, які здійснюють розрахункові операції, та від 170 до 340 гривень — для посадових осіб.

Список використаних нормативно-правових актів

  1. КпАП — Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 № 8073-X.

  2. ЗУ «Про РРО» — Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР.

  3. Постанова Нацбанку № 210 — постанова Нацбанку «Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою» від 06.06.2013 № 210.

  4. Постанова Кабміну № 21 — постанова Кабміну «Про внесення змін до Порядку технічного обслуговування та ремонту реєстраторів розрахункових операцій» від 20.01.2016 № 21.

  5. Лист ДПАУ № 8143 — лист ДПАУ «Щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 17.09.2004 № 8143/6/23-2219.

  6. Лист ДФС № 23229 — Лист ДФС від 02.11.2015 № 23229/6/99-99-22-07-03-15.

Прикріплені файли

Залиште запитання до статті

Наші експерти відповідають тільки на запитання користувачів «Смарт Бухгалтерії» — онлайн-сервісу для ведення обліку та подання звітності.
Smart uk vert