Javascript у вашому браузері вимкнено. Як підключити Javascript

Продаж підакцизних товарів на 4-й групі ЄП

29 вересня 2015

На спрощеній системі заборонено займатися виробництвом, експортом, імпортом і продажем підакцизних товарів. Але це правило має винятки як для єдинників 1–3-ї груп єдиного податку​, так і для сільгосптоваровиробників на ЄП.

Єдинникам 4-ї групи заборонено здійснювати діяльність із виробництва підакцизних товарів. Виняток — виноматеріали (коди УКТ ЗЕД 2204 29–2204 30), вироблені на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинного виноробства, які використовують виноматеріали для виробництва готової продукції (п. 291.51.2 ПКУ, п.п. 37–38 ст. 1 ЗУ № 2662-IV).

Продавати підакцизні товари платникам 4-ї групи не заборонено. Дохід від продажу такої продукції не повинен перевищувати 25% загального обсягу доходу, адже обов’язкова умова перебування на 4-й групі ЄП — частка сільгосптоваровиробництва не менше 75%.

Якщо єдинник 4-ї групи, крім виробництва с/г продукції, займається реалізацією підакцизних товарів і наданням ліцензійних послуг, він повинен мати ліцензію на такий вид діяльності. Виняток — підприємства первинного виноробства, які поставляють виноматеріали підприємствам вторинного виноробства: їм ліцензія на оптову торгівлю не потрібна.

Отримання ліцензії

Перелік ліцензованих підакцизних товарів (п. 215.1 ПКУ) та органи ліцензування встановлені Постановою Кабміну № 609. Кожен вид діяльності контролює відповідний орган, до якого подають документи для отримання ліцензії.

Органи ДФС видають ліцензію на продаж алкогольних напоїв і тютюнових виробів:

  • для оптової торгівлі — на 5 років;

  • для роздрібної торгівлі — на 1 рік.

Оплата ліцензії на оптову торгівлю алкоголем і тютюновими виробами вноситься раз на рік до початку року, при роздрібній торгівлі — щокварталу рівними частинами.

Подати документи можна особисто або через уповноважену особу чи надіслати поштою рекомендованим листом.

Протягом 10 робочих днів ДФС приймає рішення видати ліцензію або відмовляє у видачі, якщо для цього є підстави. Письмову відмову надсилають одержувачу протягом 5 робочих днів (п. 2 ст. 13 ЗУ «Про ліцензування»).

Якщо документи оформлені відповідно до встановлених вимог і немає причин для відмови, протягом трьох робочих днів орган ліцензування повідомляє одержувача про видачу ліцензії (п. 7 ст. 13 ЗУ «Про ліцензування»). Наступного дня після прийняття рішення про видачу ліцензії ДФС передає відомості про своє рішення до ЄДР. Із цього моменту підприємство має право здійснювати ліцензовані види діяльності (п. 9 ст. 13 ЗУ «Про ліцензування»). Інформацію про наявність ліцензії можна уточнити в Єдиному ліцензійному реєстрі.

Звітність і податки

Єдинники, вид діяльності яких — «роздрібна торгівля акцизними товарами», мають стати на облік і зареєструватися платником акцизного податку за місцем здійснення торговельної діяльності (якщо займаються оптовою торгівлею, акцизний податок не сплачують). Декларацію подають щомісяця до 20-го числа місяця, наступного за звітним. Коли підприємство вперше подає декларацію за місяць, у якому реалізувало підакцизні товари, воно автоматично стає платником акцизного податку. Сплачують цей податок протягом 10 днів після граничного строку подання декларації.

Штрафи

Якщо платник ЄП 4-ї групи порушив названі умови (пп. 4 п. 291.4 ПКУ) і це виявили під час перевірки контролюючі органи, то за періоди, коли допущено порушення, йому будуть нараховані податки і збори, від яких він звільнявся як платник ЄП, і штрафні санкції.

Якщо зазначена в декларації сума акцизного податку не сплачена вчасно, нараховується штраф (п. 126.1 ПКУ):

  • 10% непогашеної суми податкового боргу — при затримці до 30 календарних днів включно, що настають за останнім днем ​​строку сплати;

  • 20% непогашеної суми податкового боргу — при затримці понад 30 календарних днів після останнього дня ​​строку сплати.

За неподання або за несвоєчасне подання декларації з акцизного податку передбачено штраф у розмірі 170 гривень. Якщо порушення сталося повторно протягом року, штраф складе 1020 гривень.

Список використаних нормативно-правових актів

  1. ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI.

  2. ЗУ № 2 662-IV — ЗУ «Про виноград та виноградне вино» від 16.06.2005 № 2662-IV.

  3. ЗУ «Про ліцензування» — ЗУ «Про ліцензування видів господарської діяльності» від 02.03.2015 № 222-VIII.

  4. Постанова Кабміну № 609 — Постанова Кабміну «Про затвердження переліку органів ліцензування та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» від 05.08.2015 № 609.

Прикріплені файли

Поставити запитання