Javascript у вашому браузері вимкнено. Як підключити Javascript

ЄСВ на доходи працівників

Єдиний соціальний внесок зобов’язані сплачувати всі роботодавці під час нарахування (виплати) зарплати найманим працівникам. Завдяки ЄСВ працівник може розраховувати на пенсійні виплати, допомоги у зв’язку з безробіттям і по вагітності та пологах, на оплату лікарняних і виплати при нещасному випадку на виробництві. Сума ЄСВ, яку треба перерахувати до бюджету, сплачується за рахунок роботодавця. З 01.01.2016 утримувати ЄСВ з доходу працівника не потрібно.

База для нарахування

Роботодавці, юрособи та фізособи-підприємці, повинні нараховувати ЄСВ при виплаті:

  • заробітної плати, в т. ч. у натуральній формі;

  • винагороди за ЦПД про виконання робіт (надання послуг);

  • допомоги по тимчасовій непрацездатності;

  • допомоги по вагітності та пологах (ст. 7 ЗУ «Про ЄСВ»).

Ці виплати включаються до бази для нарахування ЄСВ.

Зверніть увагу, що зарплата складається з основної зарплати, додаткової та інших заохочувальних і компенсаційних виплат. До кожної з цих трьох складових входять різні види виплат. Вони визначені в ЗУ «Про оплату праці» та Інструкції № 5, де наведено повний перелік виплат, які включаються в зарплату і з яких стягують ЄСВ, і тих, що до зарплати не включаються.

Виплати, на які ЄСВ не нараховують, встановлює Перелік № 1170.

База для нарахування ЄСВ визначається в межах максимального та мінімального розміру.

Визначення максимальної бази

Максимальна база, на яку проводять нарахування ЄСВ, — 25 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 4 ч. 1 ст. 1 та ч. 3 ст. 7 ЗУ «Про ЄСВ»). Наприклад, якщо працівнику в січні 2017 року нараховано зарплату в розмірі 45 000 гривень, база для нарахування ЄСВ складе 40 000 гривень (прожитковий мінімум 1 600 гривень × 25).

Для нарахування ЄСВ на виплати за період понад місяць (відпускні, лікарняні, декретні) максимальний розмір бази застосовується окремо в кожному місяці (пп.пп. 1, 2 п. 3 розд. IV Інструкції № 449).

Якщо виявлено недонарахування ЄСВ за 2015 рік, коли діяли інші ставки, на думку ​ДФС, треба послуговуватися ст. 9 ЗУ «Про ЄСВ», за якою соцвнесок за минулі періоди обчислюють виходячи з розміру, що діяв на день нарахування зарплати (доходу), на яку нараховується ЄСВ (лист ДФС № 2074). 

Визначення мінімальної бази

Якщо база нарахування ЄСВ (зарплата, лікарняні, декретні) не перевищує мінімальної зарплати на поточний місяць і при цьому працівник відпрацював місяць повністю, роботодавець розраховує суму ЄСВ виходячи з мінзарплати (ч. 5 ст. 8 ЗУ «Про ЄСВ», п. 19 розд. III Інструкції № 449):

ЄСВ = МЗП × СЄСВ,

де:

  • МЗП — мінімальна зарплата;

  • СЄСВ — ставка ЄСВ (див. розділ «Ставки»).

Наприклад, якщо працівник відпрацював увесь січень і йому нарахована зарплата 3 000 гривень, то роботодавець повинен нарахувати ЄСВ виходячи з мінімальної зарплати в 2017 році — 3 200 гривень.

Вимога нараховувати ЄСВ виходячи з мінзарплати не стосується зарплати сумісників і працівників, що перебувають у відпустці без збереження зарплати на період проведення АТО. Що стосується інвалідів, то в той час як юрособи не повинні донараховувати ЄСВ до мінімального внеску (виходячи з мінімальної зарплати), фізособам-підприємцям доведеться це робити.

Якщо строк виконання робіт (надання послуг) перевищує календарний місяць, то для визначення бази ЄСВ дохід за ЦПД визначають діленням виплаченої винагороди на кількість місяців, за які вона нарахована (пп. 4 п. 3 розд. IV Інструкції № 449).

Ставки

Ставка ЄСВ, який сплачують за рахунок роботодавця, становить 22% (ч. 5 ст. 8 ЗУ «Про ЄСВ»).

Підприємства, установи та організації, де працюють інваліди, застосовують до їхнього доходу ставку ЄСВ 8,41% (ч. 13 ст. 8 ЗУ «Про ЄСВ»).​ Але ця ставка не розповсюджується на підприємців, у яких є працівники-інваліди.

Приклад

Роботодавець нарахував працівнику за січень 2017 року:

  • зарплату — 5 600 гривень;

  • лікарняні — 1 200 гривень.

Знайдемо суму внеску до сплати.

ЄСВ нараховується на всю суму виплат — до бази включається і зарплата, і лікарняні. Отже нарахований ЄСВ, який сплачується за рахунок роботодавця, становить:

(5 600 грн + 1 200 грн) × 22% = 1 496,00 грн.​

Сплата ЄСВ

ЄСВ сплачується щомісяця не пізніше 20-го числа місяця, що настає за місяцем нарахування (ч. 8 ст. 9 ЗУ «Про ЄСВ»). Якщо останній день сплати — вихідний або святковий, перерахувати ЄСВ можна наступного за ним робочого дня (п. 11 розд. IV Інструкції № 449).

Щоразу при виплаті працівнику доходів, на які нараховується ЄСВ, потрібно сплачувати ЄСВ на суму, розраховану з цього платежу. 

Якщо зарплату (дохід) не виплатили, перерахувати з неї ЄСВ усе одно треба вчасно — не пізніше 20-го числа місяця, що йде за місяцем нарахування.

Сплачують внесок за місцем обліку платника у гривні на рахунки фіскальної служби.

Звітність

Роботодавці подають за своїх найманих працівників звіт з ЄСВ за формою № Д4 за календарний місяць протягом 20 календарних днів після його закінчення (п. 1 розд. III Порядку № 435).

Якщо останній день строку — вихідний, звіт можна подати в перший після нього робочий день (п. 13 розд. II Порядку № 435).

Відповідальність

За порушення при нарахуванні та сплаті ЄСВ фіскальні органи мають право застосувати штрафи (ч. 11 ст. 25 ЗУ «Про ЄСВ»):

  • за ухилення від взяття на облік або несвоєчасне подання платником ЄСВ заяви про взяття на облік — 10 НМДГ (170 гривень);

  • несплату або несвоєчасну сплату ЄСВ — 20% не сплачених вчасно сум;

  • при донарахуванні фіскальним органом або СПД не нарахованого вчасно ЄСВ — 10% суми донарахованого внеску за кожен повний або неповний звітний період донарахування, але не більше 50% суми донарахованого ЄСВ;

  • несплату, неповну або несвоєчасну сплату авансових платежів з ЄСВ — 10% несплачених або несвоєчасно сплачених сум;

  • неналежне ведення бухгалтерської документації, на підставі якої нараховується ЄСВ, — від 8 до 15 НМДГ (136–255 гривень);

  • неподання, несвоєчасне подання звітності або подання її не за формою — 10 НМДГ (170 гривень) за кожне порушення. Якщо воно повторюється протягом року, штраф буде вже 60 НМДГ (1020 гривень).

На суму недоїмки нараховується ще й пеня з розрахунку 0,1% суми недоплати за кожен день прострочення платежу.

Якщо за роботодавцем значаться суми недоїмки, штрафів і пені, то вони погашаються за рахунок будь-яких надходжень у порядку календарної черговості їх виникнення.

 Список використаних нормативно-правових актів

  1. ЗУ «Про ЄСВ» — Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI.

  2. ЗУ «Про оплату праці» — Закон України «Про оплату праці» від 24.03.1995 № 108/ 95-ВР.

  3. Інструкція № 449 — Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджена наказом Мінфіну від 20.04.2015 № 449.

  4. Інструкція № 5 — Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Держкомстату України від 13.01.2004 № 5.

  5. Перелік № 1170 — Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджений постановою КМУ від 22.12.2010 № 1170.

  6. Перелік № 1085 — Перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, затверджений розпорядженням КМУ від 07.11.2014 № 1085-р.

  7. Порядок № 435 — Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджений наказом Мінфіну від 14.04.2015 № 435.

  8. Лист ДФС № 2074 — лист ДФС від 22.01.2016 № 2074/7/99-99-17-03-01-17.

Прикріплені файли

Залиште запитання до статті

Наші експерти відповідають тільки на запитання користувачів «Смарт Бухгалтерії» — онлайн-сервісу для ведення обліку та подання звітності.
Smart uk vert