Javascript у вашому браузері вимкнено. Як підключити Javascript

Форма та зміст розрахункових документів

З 11 березня 2016 року набрали чинності нові форми розрахункових документів. Приміром, при торгівлі підакцизними товарами касовий чек повинен містити обов’язковий реквізит з акцизного податку. А при розрахунку платіжною карткою в чеку мають бути додаткові обов’язкові реквізити — ідентифікатор еквайєра, продавця та платіжного пристрою, сума комісії тощо.

Також передбачено можливість вказувати серію та номер паспорта для підприємців, які відмовилися від РНОКПП.

Що є розрахунковим документом

При продажу товарів і наданні послуг продавець зобов'язаний видати покупцю розрахунковий документ. Це може бути касовий чи товарний чек, розрахункова квитанція. Вони підтверджують продаж або повернення товарів, надання послуг, одержання (повернення) грошей.

Розрахунковий документ має встановлену форму та зміст, втім розташування написів і даних на полі документа є рекомендованим. Реєструється він реєстратором розрахункових операцій або заповнюється вручну, якщо продавець не зобов’язаний використовувати касовий апарат (ст. 2 ЗУ «Про РРО»). Документ вважається розрахунковим, якщо:

  • він має всі обов’язкові реквізити;

  • дотримується сфера його призначення: наприклад, на заправках видають чеки за формою, встановленою саме для цієї сфери, це ж стосується розрахункових квитанцій, які видають в обмінниках при купівлі/продажу валюти (п. 3 розд. I Положення № 13).

Розрахункова квитанція

Розрахункова квитанція видається при продажу товарів (наданні послуг), видачі коштів покупцю в разі повернення товару або замовнику в разі відмови від послуги тощо (п. 3 розд. I Положення № 13).

Бланк розрахункової квитанції виготовляється друкарським способом. Частину реквізитів заповнюють від руки або проштамповують при реєстрації розрахункових операцій. Скріплені між собою розрахункові квитанції з реєстраційною сторінкою складають розрахункову книжку.

Розрахункова квитанція має корінець і відривну частину. Відривна частина повинна містити наступні обов’язкові реквізити:

  • напис «РОЗРАХУНКОВА КВИТАНЦІЯ», серію (чотири літери) і номер (шість цифр), нанесені при виготовленні бланка квитанції;

  • «Найменування СГ» — ПІБ фізособи-підприємця або назва юрособи, записуються від руки або проштамповуються. Можна використовувати в назві скорочення: ФОП, ТОВ, МП тощо;

  • податковий номер. У підприємців РНОКПП (раніше — ІПН) або серію та номер паспорта. У юросіб — код за ЄДРПОУ. Перед номером проставляють літери «ІД» (ідентифікаційні дані). Ці дані можуть не вказувати платники ПДВ;

  • індивідуальний податковий номер платника ПДВ, перед яким проставляють літери «ПН». У неплатників ПДВ поле не заповнюється;

  • назви реквізитів, що стосуються даних про товар чи послугу: написи «Назва товару (послуги)», «Вартість одиниці виміру», «ПДВ (%)», «Акцизний податок (ставка)», «Вартість»:

    • при продажі товару (наданні послуги): найменування товару (послуги), вартість одиниці виміру товару, ставку ПДВ у відсотках, ставку акцизного податку, вартість товару (послуги);

    • операції виплати (повернення коштів покупцю або замовнику): назву операції виплати, суму за однією операцією, ставку ПДВ у відсотках, ставку акцизного податку, суму за здійсненою операцією виплати;

  • «Сума розрахунку (грн., коп.)» і загальну вартість усіх товарів (послуг), оплачених за однією розрахунковою квитанцією. При поверненні товару — загальну суму виданих покупцю коштів;

  • у рядку напроти «Розрахунок провів» залишає підпис особа, яка здійснює розрахунки;

  • дату (день, місяць, рік) здійснення розрахунку.

Корінець розрахункової квитанції містить дані, що дублюються з відривної частини, але не всі:

  • серію та номер, які мають збігатися із серією та номером відривної частини;

  • рядки для запису даних про товари (послуги), а в разі продажу підакцизних товарів (приміром, продажу алкоголю чи тютюнових виробів) — назву товару та його вартість;

  • дату (день, місяць, рік) проведення розрахунків;

  • напис «Сума розрахунку (грн., коп.), всього» і загальну суму коштів, отриманих за товар (послугу) або виданих покупцю при поверненні;

  • напис «у т. ч. за ставкою ПДВ 20%» — для платників ПДВ. Тут записують суму, отриману від продажу товарів (послуг), який оподатковується ПДВ за ставкою 20%, або суму виданих покупцю коштів, якщо вона зменшує податкові зобов’язання платника ПДВ. Також вказується сума, отримана за товари чи послуги, продаж яких оподатковується акцизним податком, із зазначенням ставки.

При виготовленні бланка розрахункової квитанції поряд із серією та номером можуть вказувати (наносити друкарським способом) і інші обов’язкові реквізити (п. 5 розд. IV Положення № 13).

Розрахункова квитанція — форма № РК-1 (додаток 3 до Положення № 13):

Спрощена розрахункова квитанція

Спрощену розрахункову квитанцію оформляють для реєстрації розрахунків із покупцями без застосування РРО:

  • за товари або послуги (за винятком підакцизних товарів), якщо загальна сума розрахунків — не більше 10 гривень;

  • при продажу квитків тривалого користування (на декаду і більший період) на проїзд у міському чи приміському пасажирському транспорті, якщо такі квитки є документами суворого обліку;

  • при видачі коштів у разі прийняття від населення вторсировини (крім металобрухту).

Бланк спрощеної квитанції виготовляється друкарським способом, а окремі реквізити заповнюють від руки чи проштамповують. Складається квитанція з двох частин — корінця та відривної частини.

Відривна частина містить тільки три обов’язкові реквізити:

  • серію (чотири літери) і номер (шість цифр), нанесені при виготовленні бланка квитанції;

  • податковий номер (РНОКПП) у ФОП (або серію та номер паспорта, якщо РНОКПП не отримували) і код за ЄДРПОУ у юросіб, перед яким написані (надруковані) великі літери «IД»;

  • напис «Всього» і загальну вартість усіх товарів (послуг), оплачених за цією квитанцією (загальну суму виданих коштів).

У корінці спрощеної розрахункової квитанції — два обов’язкові реквізити:

  • серія (чотири літери) і номер (шість цифр), які збігаються із серією та номером відривної частини;

  • напис «Всього» і загальна вартість усіх товарів (послуг), оплачених за цією квитанцією (загальна сума виданих коштів).

При виготовленні бланка, крім серії та номера, можуть наноситися друкарським способом інші обов’язкові реквізити.

Приклад заповнення спрощеної розрахункової квитанції — форми № РК-2 (додаток 4 до Положення № 13):

Чек РРО (фіскальний чек)

Фіскальний касовий чек друкується на РРО при проведенні розрахунків за продані товари або надані послуги (п. 1 розд. II Положення № 13). Його форма наведена в додатку 1 до Положення № 13 (форма № ФКЧ-1).

Фіскальний касовий чек на товари (послуги):

Обов’язкові реквізити чека РРО:

  • Рядок 1 «Найменування господарської одиниці». Підприємці вказують прізвище, ім'я та по батькові (наприклад, ФОП Іващенко В. Г.), юрособи — повну або скорочену назву, зазначену в установчих документах.

  • Рядок 2 «Адреса господарської одиниці» — адреса магазину або торговельної точки, де використовується РРО.

  • Рядок 3 «Індивідуальний податковий номер платника ПДВ» заповнюють тільки платники ПДВ, перед номером друкуються великі літери «ПН». Якщо СПД — неплатник ПДВ, поле залишається порожнім.

  • Рядок 4 «Податковий номер або серія і номер паспорта», неплатники ПДВ, перед номером друкують великі літери «ІД».

  • Рядок 5 «Кількість товару (послуг)», «Знак множення» і «Вартість одиниці виміру»:

    • зазначається загальна кількість придбаного товару (отриманої послуги) і вартість одиниці виміру (наприклад, вартість однієї години робіт);

    • якщо кількість придбаного товару (отриманої послуги) кратна до одиниці виміру товару (послуги), то зміст цього рядка не друкується;

    • рядок 5 повторюють стільки разів, скільки найменувань придбали та оплатили за касовим чеком;

    • кількість товарів або послуг може дорівнювати одиниці виміру, в такому разі відомості друкуються в одному рядку;

    • коли до ціни включений ПДВ, у касовому чеку друкують вартість кожного товару (послуги) з ПДВ, якщо ні — вказують вартість без урахування ПДВ.

  • Рядок 6:

    • «Назва товару (послуги)». Форма фіскального чека не дозволяє вказувати повне найменування товару, тому при програмуванні РРО закладаються скорочені назви. Керівник підприємства попередньо затверджує відповідність між кодами товарів, їх скороченими та повними назвами;

    • «Вартість». Тут зазначається загальна вартість реалізованого товару одного найменування (виду);

    • «Літерне позначення ставки ПДВ». Праворуч від надрукованої вартості товару (послуги) проставляється літерне позначення ставки ПДВ для кожного окремого товару. Наприклад: 20% — «А», 0% — «Б», звільнені від ПДВ операції — «В», операції, що не є об'єктом оподаткування ПДВ, — «Д» (п. 3 Порядку № 1224). Неплатники ПДВ можуть не позначати літерою ставку ПДВ або використовувати літеру, встановлену для групи товарів (послуг), що не є об'єктом оподаткування, чи знак «*». Рядок 6 потрібно повторити стільки разів, скільки найменувань товарів (послуг) купуються та оплачені за касовим чеком. Одним рядком друкують відомості про товар, якщо його кількість дорівнює одиниці виміру.

  • Рядок 7 «Форма оплати» — готівкові кошти, платіжна картка, у кредит, розрахунковий чек тощо. «Сума коштів» — сума за вказаною формою оплати. Рядок повторюється відповідно до кількості різних форм оплати. Якщо оплата тільки в готівковій формі, рядок можна не друкувати.

  • Рядок 8 «Загальна вартість придбаних товарів (отриманих послуг) за чеком» — це загальна сума покупки з урахуванням суми ПДВ, перед якою друкують слово «СУМА» або «УСЬОГО»;

  • Рядок 9 заповнюють СПД — платники ПДВ: окремо заповнюють рядки «Літерне позначення ставки ПДВ», «Ставка ПДВ у відсотках», «Сума ПДВ» за всіма вказаними у чеку товарами (послугами), перед яким на початку рядка друкуються великі літери «ПДВ». Якщо сума ПДВ дорівнює нулю, дозволяється не друкувати рядок.

  • Рядок 10 друкують СПД, які торгують підакцизними товарами та зареєстровані платниками акцизного податку:

    • «Акцизний податок» — назва згідно з ПКУ, але можна використовувати і скорочення;

    • «Ставка акцизного податку» — розмір ставки згідно з ПКУ;

    • «Сума акцизного податку» — загальна сума податку за всіма зазначеними в чеку товарами/послугами.

  • Рядок 11 «Номер чека», «Поточна дата», «Час проведення розрахунків» містить порядковий номер чека, дату (день, місяць, рік) і час (година, хвилина) проведення розрахункової операції.

  • Рядок 12 «Фіскальний номер реєстратора розрахункових операцій» — фіскальний номер РРО, зазначений у реєстраційному посвідченні, перед яким друкуються великі літери «ФН»;

  • У рядку 13 ставиться напис «ФІСКАЛЬНИЙ ЧЕК» і найменування або логотип виробника РРО.

Чек РРО може містити додаткові дані про операцію: проміжний підрахунок загальної суми за чеком, суму решти, інформацію, визначену технічними вимогами до спеціалізованих РРО (наприклад, при продажу палива на АЗС) тощо.

Якщо розрахунки проводять пластиковою карткою через платіжний термінал, з'єднаний або поєднаний із РРО, у касовому чеку має бути додаткова інформація (п. 6 розд. II Положення № 13):

  • ідентифікатор еквайєра та продавця або інші реквізити, що дають змогу їх ідентифікувати;

  • ідентифікатор платіжного пристрою;

  • суму комісійної винагороди (за наявності);

  • вид операції;

  • реквізити платіжної картки (дозволені правилами безпеки платіжної системи), перед якими друкуються великі літери «ПК»;

  • напис «Код авт.» і власне код авторизації чи інший код, що ідентифікує операцію в платіжній системі. За правилами деяких платіжних систем розрахункові документи можна складати без авторизації;

  • підпис касира і підпис власника платіжної картки (якщо це передбачено правилами платіжної системи) в окремих рядках, перед якими друкуються відповідно написи «Касир» і «Держатель ПК».

Чек на видачу коштів

Фіскальний касовий чек видачі коштів — це розрахунковий документ, друкується на РРО при видачі коштів:

  • у разі повернення покупцем товару; 

  • при відмові від послуги; 

  • під час прийняття цінностей під заставу тощо (п. 1 розд. III Положення № 13).

Фіскальний касовий чек видачі коштів за формою № ФКЧ-2 (додаток 2 до Положення № 13):

Чек на видачу коштів повинен містити обов’язкові реквізити:

  • Рядок 1 «Найменування господарської одиниці».

  • Рядок 2 «Адреса господарської одиниці».

  • Рядок 3 «Індивідуальний податковий номер платника ПДВ», перед яким друкуються великі літери «ПН», — для платників ПДВ. Неплатники ПДВ поле не заповнюють.

  • Рядок 4 «Податковий номер або серія та номер паспорту», перед яким друкуються великі літери «ІД».

Рядки 1–4 заповнюють так само, як і у фіскальному чеку на товари та послуги (форма № ФКЧ-1).

  • У рядку 5 «Кількість операцій виплати», «Знак множення» і «Сума за однією операцією виплати» відображають суму, яка видається (якщо операція виплати повторюється — то кількість здійснених однотипних операцій виплати і суму коштів за ними).

  • Рядок 6 «Назва операції виплати або товару» — назва операції виплати, наприклад повернення товару. «Сума коштів», «Літерне позначення ставки ПДВ» — згідно з умовами Порядку № 1224.

Дані рядків 5 і 6 повторюються відповідно до кількості типів операцій виплати, проведених за одним видатковим чеком. Якщо однотипні операції виплати не повторюються, то дані про операцію можна друкувати в одному рядку. Якщо власник РРО — платник ПДВ і апарат працює із цінами (тарифами), що включають ПДВ, то у видатковому чеку друкується сума коштів за кожною операцією виплати з урахуванням ПДВ. Неплатники ПДВ друкують суми без урахування ПДВ.

  • Рядок 7 «Форма виплати» (готівкою, електронним платіжним засобом, у кредит) і «Сума коштів» — форма оплати й сума коштів за нею. Якщо оплата тільки в готівковій формі, рядок можна не друкувати.

  • Рядок 8 «Загальна сума виданих коштів за чеком» — сума виданих грошей з урахуванням суми ПДВ, перед якою друкують слово «СУМА» або «УСЬОГО».

  • Рядок 9 «Літерне позначення ставки ПДВ», «Ставка ПДВ у відсотках», «Сума ПДВ».

  • Рядок 10 «Акцизний податок», «Ставка акцизного податку», «Сума акцизного податку» — заповнюють підприємці, які торгують підакцизними товарами та зареєстровані платниками акцизного податку.

  • Рядок 11 «Номер чека», «Поточна дата», «Час проведення розрахунку».

  • Рядок 12 «Фіскальний номер реєстратора розрахункових операцій».

Рядки 7–11 заповнюють так само, як і у фіскальному чеку на товари та послуги (форма № ФКЧ-1).

  • У рядку 13 ставиться напис «ВИДАТКОВИЙ ЧЕК» і найменування або логотип виробника РРО.

Якщо чек на видачу коштів надрукований РРО, у фіскальній пам’яті якого окремо накопичуються додатні та від'ємні суми, перед сумою виданих коштів може стояти знак «мінус» (п. 6 розд. III Положення № 13).

У разі застосування платіжного термінала, з'єднаного з РРО, чек на видачу коштів додатково повинен містити обов’язкові реквізити, встановлені для фіскального чека на товари і послуги (п. 6 розд. III Положення № 13).

Штрафні санкції

Органи ДФС у разі перевірки прирівнюють неправильне оформлення окремих реквізитів касового чека до нероздрукування цього розрахункового документа, за що накладають штраф за п. 1 ст. 17 ЗУ «Про РРО»​ (лист ДПАУ від 09.12.2008 № 12 115/6/23−7019) у розмірі:

  • 1 гривні — якщо порушення допущено вперше протягом року;

  • 100% суми операції (вартості проданих товарів, послуг).

Список використаних нормативно-правових актів

  1. ЗУ «Про РРО» — Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР.

  2. Положення № 13 — Положення про форму та зміст розрахункових документів, затверджене наказом Мінфіну від 21.01.2016 № 13.

  3. Порядок № 1224 — Порядок обчислення і накопичення реєстраторами розрахункових операцій сум податку на додану вартість, затверджений постановою КМУ від 27.12.2010 № 1224.

Прикріплені файли

Залиште запитання до статті

Наші експерти відповідають тільки на запитання користувачів «Смарт Бухгалтерії» — онлайн-сервісу для ведення обліку та подання звітності.
Smart uk vert