Javascript у вашому браузері вимкнено. Як підключити Javascript

Заповнення звіту Д4

Щомісяця всі роботодавці, як підприємці, так і юридичні особи, зобов’язані подавати звітність з ЄСВ, який нараховують при виплаті доходів найманим працівникам.

Звітувати слід за працівників, які:

  • найняті на умовах трудового договору (контракту);

  • працюють за цивільно-правовим договором, за винятком ЦПД із підприємцями, які надають послуги відповідно до зареєстрованих видів діяльності.

Форма звіту — Д4 «Звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування до фіскальних органів», затверджений Наказом Мінфіну № 435. Останні зміни до форми внесено Наказом Мінфіну № 813, оновлена форма Д4 подається починаючи зі звіту за листопад 2016 року (лист ДФС № 35758).

Строки подання

Звіт подають протягом 20 календарних днів, що настають за останнім днем звітного місяця (п. 1 розд. III Порядку № 435).

Якщо останній день подання — вихідний, святковий або неробочий день, подати звіт можна в перший після нього робочий день.

Порядок подання

Є декілька варіантів подання звітності з ЄСВ:

  • в електронній формі з використанням ЕЦП через центр обробки електронних звітів, не пізніше закінчення останньої години дня граничного строку подання звіту. Краще не лишати цю процедуру на останній момент. Підтвердженням прийняття звіту податковою буде квитанція № 2. Якщо податкова отримує ваш електронний звіт до 16 годин, квитанція № 2 про його прийняття чи неприйняття надходить вам протягом двох годин. В решті випадків квитанцію ви отримаєте протягом перших двох годин наступного робочого дня (розд. ІІІ п. 4 Інструкції № 233);

  • у паперовому вигляді, з підписом керівника та печаткою (за наявності), разом з електронною формою, яка повинна бути ідентична паперовій;

  • тільки в паперовому вигляді, без копії на електронному носії, якщо кількість застрахованих осіб у звіті не більш 5. У такому разі звіт можна надіслати поштою з повідомленням про вручення та описом вкладення не пізніше ніж за 10 днів до закінчення граничного строку подання звіту.

Не подають звіт за найманих працівників:

  1. ФОП і юрособи, які не використовують працю фізосіб за трудовим договором (контрактом) або на інших умовах.

  2. Роботодавці, які перебували на обліку в контролюючих органах або їхнє місцезнаходження (місце проживання) було на території АР Крим чи Севастополя на початок, під час і після тимчасової окупації (пп. 1 п. 12.3 ст. 12 розд. II ЗУ № 1636-VII).

Правила складання

Звіт за формою Д4 можна заповнити за допомогою спеціальної програми в електронному вигляді, а паперову форму — вручну. Ми розглянемо, як заповнити звіт у паперовому вигляді:

  1. Його заповнюють українською мовою в друкованому вигляді або кульковою ручкою синіми/чорним чорнилом друкованими літерами. Помарки та виправлення не допускаються.

  2. У рядках без даних проставляють прочерки (п. 2 розд. II Порядку № 435)

  3. У поля, що складаються з клітинок, символи вписують не виходячи за межі клітинок. Такі символи, як крапка, апостроф, кома, дефіс тощо, потрібно проставляти в окремих клітинках.

  4. Грошові суми в таблицях звіту з ЄСВ заповнюють у гривнях із копійками.

Звіт з ЄСВ повинен містити обов’язкові реквізити (п. 6 розд. II Порядку № 435). Якщо звіт складений із порушеннями, у т. ч. без обов'язкових реквізитів, і поданий не в повному обсязі — без усіх необхідних таблиць, він не вважається звітом і розцінюється як не поданий.

За попередні періоди до 2016 року, за які не подавали звіту, потрібно подавати форму Д4, що діяла з 1 травня 2015 року.

Із чого складається звіт

Звіт за формою Д4 складається із титульного аркуша, що містить основні дані про роботодавця, і 9 таблиць. Але більшість роботодавців повинні заповнювати тільки титульний аркуш і чотири таблиці:

  • Таблицю 1. Нарахування єдиного внеску (починаючи зі звіту за листопад 2016 р. треба подавати Таблицю 1 за новою формою);

  • Таблицю 5. Відомості про трудові відносини застрахованих осіб;

  • Таблицю 6. Відомості про нарахування заробітної плати (доходу) застрахованим особам;

  • Таблицю 7. Наявність підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства.

При цьому таблиці № 1 і 6 подають усі роботодавці, а ось таблиці № 5 і 7 заповнюються в окремих випадках.

Інші таблиці подають:

  • 2 і 8 — районні (міські) управління праці та соцзахисту населення;

  • 3 і 9 — страхувальники, що нараховують і сплачують внески за осіб, які проходять строкову та альтернативну військову службу;

  • 4 — страхувальники, що нараховують і сплачують внески за військовослужбовців.

Заповнення звіту

На титульному аркуші вказують основні відомості про страхувальника-роботодавця та проставляється відмітка про подання відповідної таблиці.

Є перелік реквізитів, які однаково заповнюються в усіх таблицях звіту і на титульному аркуші, наприклад місяць (дві цифри) і рік (чотири цифри), за який подається звіт.

Тип форми — поле, обов'язкове для заповнення. У ньому ставлять позначку в клітинці:

  • «Початкова», якщо звіт подають за цей місяць уперше або після виправлення помилок подають правильні дані;

  • «Скасовуюча», якщо в «початковому» звіті були вказані неправильні дані та їх треба скасувати;

  • «Додаткова», якщо страхувальник не вказав дані про застраховану особу. Такий тип можна обрати лише для таблиць 5 і 7.

Далі вказують реєстраційні дані страхувальника:

  • РНОКПП (раніше — ІПН) — 10-значний податковий номер;

  • якщо підприємець відмовився від ІПН — серію і номер паспорта фізособи;

  • ЄДРПОУ юрособи — 8-розрядний номер, заповнюється зліва направо, дві останні комірки не заповнюють.

ПІБ підприємця або найменування юрособи, місцезнаходження (місце проживання у підприємця) — за реєстраційними документами, телефон.

Код територіального фіскального органу, до якого подається звіт, де страхувальник зареєстрований як платник. Цей 4-значний номер можна дізнатися у своїй податковій або на сайті ДФС.

На титульному аркуші навпроти таблиць, які подаються, проставляють відмітку.

Якщо таблиця не подається у складі звіту, то навпроти неї в переліку проставляють прочерки.

Після таблиці вказують дані керівника:

  • для ЮО — 10-розрядний РНУКПН, підпис та ПІБ керівника підприємства;

  • для ФОП — його РНУКПН, підпис та ПІБ.

Потім — дані головного бухгалтера: якщо ця посада є в підприємця або ЮО, зазначається 10-розрядний РНУКПН, підпис і ПІБ бухгалтера.

Реквізити на відривній частині титульного аркуша заповнює співробітник ДФС при прийомі звіту. Також він заповнює розписку, відрізає її, засвідчує штампом «Отримано» і повертає страхувальнику.

Титульний аркуш і всі аркуші таблиць звіту підписують керівник і головний бухгалтер (якщо ця посада є) і засвідчують печаткою страхувальника (за наявності). Всі аркуші звіту складають по порядку, скріплюють і нумерують.

Виправлення помилок

У першу чергу треба визначити період, за який виправлятимете помилки в звіті з ЄСВ.

Виправлення помилок до закінчення строку подання звіту.

Такі помилки можна виправити до закінчення строку подання — повторно сформувати і подати звіт у фіскальний орган. Чинним вважатиметься останній звіт, наданий до завершення строку звітування (до 20-го числа місяця, що настає за звітним).

Якщо ж роботодавець подасть до закінчення строку подання звіту тільки окремі таблиці за поточний звітний період зі статусом «скасовуюча», «додаткова», то звіт вважатимуть не поданим (п. 1 розд. V Порядку № 435).

Якщо звіт за попередній звітний період не подавали зовсім, суми нарахованого працівникам ЄСВ за цей період у поточному звітному місяці не відображають, а подають звіт за поточний період і окремо — за попередній (п. 3 розд. V Порядку № 435).

Помилки у звітах за минулі звітні періоди.

Спершу слід визначити тип помилки — грошова чи в даних робітника.

Якщо після закінчення звітного періоду та строку подання звіту самостійно виявили помилку, яка не стосується грошових показників, страхувальник подає:

  • «скасовуючий» звіт — скасовуючий документ із помилковими відомостями. До нього входить титульний аркуш і відповідні таблиці за період, у якому виявлена помилка, на одну або кількох застрахованих осіб. І якщо неправильні дані потрібно замінити на правильні, то слідом подається документ зі статусом «початкова» з правильними відомостями, у складі якого титульний аркуш і відповідні таблиці з правильними даними на одну чи кількох застрахованих осіб. При цьому в таблиці 6 форми Д4 мають бути дані про кожну застраховану особу окремо, якщо, наприклад, виправляєте помилки в податкових номерах двох осіб;

  • «додатковий» звіт — якщо роботодавець не вказав відомості про застраховану особу в таблицях 5 або 7, він повинен одночасно зі звітом за поточний період подати додатковий звіт (титульний аркуш і відповідну таблицю) з потрібними даними за попередній період (п. 4 розд. V Порядку № 435). Отже, якщо страхувальник подає за один і той самий звітний період таблиці зі статусами «скасовуюча» та «додаткова», до них заповнюються окремі титульні аркуші (як до двох окремих звітів).

Звіт, складений для виправлення помилок в персональних даних застрахованої особи, за попередні звітні періоди, не повинен містити таблицю 1. Вносити зміни в суми зарплати (доходу) й у зв’язку із цим у суми ЄСВ за звітний місяць при формуванні скасовуючих документів не можна.

Якщо страхувальник донараховує (зменшує) ЄСВ у зв’язку з виправленням помилки, допущеної в попередніх періодах, така помилка виправляється в таблицях 6 і 1, у звіті за місяць, в якому виявлено помилку, із застосуванням відповідного коду типу нарахувань.

У таблиці 6 на працівника заповнюють рядок, у якому в графі 10 вказують код типу нарахування 2–3, 6–9, залежно від помилки, у графі 11 — місяць і рік, за який виправляється помилка, а в графах 17, 18, 20 і 21 — відповідні суми доходу та ЄСВ. Одночасно ці суми відображають у рядку 4 або 5 таблиці 1.

Штрафи

За те, що звітність не подано, подано несвоєчасно чи не за встановленою формою, накладається штраф у розмірі 170 гривень за кожне таке порушення. Якщо воно повторюється протягом року, то штраф становитиме вже 1020 гривень (п. 7 ч. 11 ст. 25 ЗУ «Про ЄСВ»).

Також посадові особи платників ЄСВ несуть адміністративну відповідальність за неподання (несвоєчасне подання) форми Д4 або відображення в ній недостовірних даних — штраф від 510 до 680 гривень, якщо порушення виявлено вперше, і від 680 до 850 гривень при повторному порушенні, допущеному протягом року (ст. 1651 КпАП).

Список використаних нормативно-правових актів

  1. КпАП — Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 № 8073-X.

  2. ЗУ № 1636-VII — Закон України «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України» від 12.08.2014 № 1636-VII.

  3. ЗУ «Про ЄСВ» — Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI.

  4. Наказ Мінфіну № 813 — наказ Мінфіну «Про внесення змін до деяких наказів Міністерства фінансів України» від 07.09.2016 № 813.

  5. Лист ДФС № 35758 — лист ДФС «Щодо звітності з єдиного внеску за новою формою» від 08.11.2016 № 35758/7/99-99-13-02-01-17.

  6. Порядок № 435 — Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджений наказом Мінфіну від 14.04.2015 № 435.

  7. Інструкція № 233 — Інструкція з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затверджена наказом ДПАУ від 10.04.2008 № 233.

Прикріплені файли

Залиште запитання до статті

Наші експерти відповідають тільки на запитання користувачів «Смарт Бухгалтерії» — онлайн-сервісу для ведення обліку та подання звітності.
Smart uk vert