Javascript у вашому браузері вимкнено. Як підключити Javascript

Послуги нерезидентів для підприємців

1 січня

Підприємці на єдиному податку мають право отримувати послуги від іноземних компаній, організацій і громадян. І якщо послугу надав неплатник ПДВ на території України, одержувач повинен сплатити ПДВ і подати розрахунок зі сплаченого податку.

Нерідко підприємці вдаються до послуг іноземних партнерів — нерезидентів. Наприклад, ФОП, у якого власне невелике виробництво, придбав устаткування в іноземного виробника та звертається до нього по допомогу в установленні та введенні в експлуатацію, а згодом — в обслуговуванні, ремонті. Також мають попит інформаційно-консультаційні послуги іноземців (тренінги, навчальні курси, семінари, майстер-класи), транспортно-експедиторські послуги, оренда обладнання, нерухомості тощо.

Якщо ФОП-резидент отримав послугу від нерезидента чи його постійного представництва — неплатника ПДВ на митній території України, він повинен сплатити ПДВ (п. 180.2 ПКУ).

Місцем постачання послуги може бути (п.п. 186.2−186.3 ПКУ):

  • місце, де її фактично надають, — для рухомого майна (навантаження-розвантаження товарів, експертиза та оцінка об'єкта, перевезення, ремонт, переробка та ін.);

  • фактичне місцезнаходження об'єкта — для послуг, пов'язаних із нерухомістю (послуг агентств нерухомості, будівництва тощо).

Якщо послугу надали на території іноземної держави, податок в Україні сплачувати не треба. Однак такі операції повинні документально підтверджуватися угодою, актом виконаних робіт тощо (консультація в ЗІР, підкатегорія 101.26).

Ставка і база оподаткування ПДВ

База оподаткування ПДВ — вартість послуг за договором (контрактом) з урахуванням усіх податків (крім ПДВ), які були враховані в ціні. При імпорті послуг ПДВ нараховується за ставкою 20% (п. 208.2 ПКУ).

Якщо послуги отримали безкоштовно, ПДВ усе одно потрібно нарахувати і сплатити. База оподаткування в цьому разі визначається виходячи зі звичайних цін на такі послуги без урахування ПДВ (п. 190.2 ПКУ).

Оплата послуги

Сплачувати за послуги нерезиденту треба за такою процедурою:

  1. У підприємця повинно бути відкрито в банку два рахунки — гривневий і валютний.

  2. У банк слід надати контракт із нерезидентом. Він є підставою для подальших розрахунків. Якщо все оформлено правильно і контракт підписаний обома сторонам, банк ставить його на валютний контроль.

  3. Для здійснення оплати за кордон підприємець формує заявку на придбання валюти, яку банк обробляє 3 робочих дні. Гроші списуються з рахунку в гривні в потрібному еквіваленті за комерційним курсом на день списання і на 3-й день надходять на валютний рахунок (пп. 12 п. 6 Постанови Нацбанку № 342).

Сплата податку та звітність

Підприємцю єдиннику — неплатнику ПДВ не треба складати податкові накладні, якщо послугу від нерезидента він отримав на території України. Але він зобов'язаний подати розрахунок (затверджений Наказом Мінфіну № 21), у ньому слід вказати (п. 208.4 ПКУ):

  • звітний період;

  • дані про резидента, який отримав послугу;

  • найменування нерезидента;

  • дату і номер документів за угодою — договору та акта виконаних робіт/послуг;

  • суму отриманих послуг і податку до сплати у гривнях без копійок, з округленням за загальновстановленими правилами (Порядок заповнення податкової звітності).

Подається розрахунок протягом 20 днів після закінчення звітного місяця, в якому були отримані послуги. Якщо у звітному місяці послуг не отримували, розрахунок не подається.

Сплатити податок, зазначений у розрахунку, слід упродовж 10 календарних днів після закінчення 20-денного строку для подання розрахунку (п. 203.2 ПКУ).

Приклад

Підприємець Петренко Р. П. підписав з іноземним партнером договір про надання рекламних послуг № 123/4 від 23.02.2017 вартістю 10 000 гривень. Послуги ФОП отримав 20 березня 2017 року.

Приклад заповнення розрахунку.

Список використаних нормативно-правових актів

  1. ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI.

  2. Постанова Нацбанку № 342 — постанова Нацбанку «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» від 07.06.2016 № 342.

  3. Наказ Мінфіну № 21 — наказ Мінфіну «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» від 28.01.2016 № 21.

  4. Порядок заповнення податкової звітності — Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затверджений Наказом Мінфіну від 28.01.2016 № 21.

Прикріплені файли

Залиште запитання до статті

Наші експерти відповідають тільки на запитання користувачів «Смарт Бухгалтерії» — онлайн-сервісу для ведення обліку та подання звітності.
Smart uk vert