Javascript у вашому браузері вимкнено. Як підключити Javascript

Запит податкової про розбіжність даних у декларації та звіті про фінрезультати

1 січня

Податкова практикує надсилання листів юрособам із вимогою дати пояснення з документальним підтвердженням про причини розбіжності даних у податковій декларації та звіті про фінансові результати. Такий запит є безпідставним, проте консультації щодо того, як на нього реагувати, часто зводяться до рекомендацій надати те, що запитують, і «не зв’язуватися» з контролюючим органом. Ми ж розглянемо альтернативний і, головне, законний спосіб вирішення ситуації. А як вчинити — вирішувати вам.

Вимоги до запитів податкової

Фіскальна служба має право направляти запити, просити дати пояснення і надати документи. Й у Податковому кодексі визначено вичерпний перелік підстав, коли ДФС може скористатися цим правом (п. 73.3 ПКУ):

  • якщо за результатами аналізу податкової інформації виявлено факти, які свідчать про порушення податкового та валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, та інші закони, дотримання яких контролює ДФС;

  • для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок та в інших випадках, передбачених ст. 39 ПКУ;

  • у поданих податкових деклараціях виявлено недостовірні дані;

  • надійшла скарга, що платник податків не видав покупцю податкову накладну або заповнив її не за правилами;

  • проводиться зустрічна звірка;

  • в інших випадках, визначених ПКУ.

Запити також можуть надсилатися на підставах, зазначених у пп. 78.1.1, 78.1.4 та 78.1.9 ПКУ.

У запиті обов'язково повинні міститися:

  • підстави (в т. ч. посилання на норми закону, відповідно до яких податкова має право отримати необхідну інформацію);

  • перелік інформації, що запитується;

  • список документів, які слід надати;

  • підпис начальника податкової чи його заступника, печатка.

Чому запит пояснити розбіжність даних є неправомірним

Тепер розглянемо запит про поясненні розбіжності даних. У ньому від самого початку проводиться некоректне порівняння.

Природа даних у податковій декларації та в звіті про фінансові результати абсолютно різна. У першому випадку це реально отриманий дохід (наприклад, від продажу товару), а в другому під доходом мається на увазі вартість поставленого товару незалежно від того, надійшла за нього оплата чи ні. Передоплата в першому випадку прирівнюється до доходу, а в другому доходом не є.

Порівняймо поняття доходу в Податковому кодексі та Положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку.

Відповідно до ст. 292 ПКУ дохід юридичної особи — будь-який дохід, отриманий упродовж податкового періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формі. Датою його отримання є дата надходження коштів або дата підписання акта приймання-передачі (для безоплатно отриманих товарів, робіт, послуг).

А згідно з П(С)БО 15 у фінансовій звітності дохід визначається при збільшенні активу чи зменшенні зобов'язання, що спричиняє зростання власного капіталу, за умови, що оцінку доходу можна достовірно визначити.

Крім того, виходячи з визначення в п. 46.1 ПКУ можна зробити висновок, що податкова декларація та звіт про фінансові результати не є одним і тим самим документом.

Отже, тут не підходить така підстава для запиту, як недостовірність даних, що містяться в податкових деклараціях, поданих платником податків.

А якщо запит складено з порушеннями, законодавство звільняє платника від обов'язку відповідати на нього (п. 73.3 ПКУ).

Проте відсутність відповіді протягом 10 днів з моменту отримання запиту, навіть складеного з порушенням, дає право податковій провести документальну позапланову перевірку. Втім, і надання відповіді зовсім не гарантує, що перевірки не буде: податківці можуть дійти думки, що її надали не в повному обсязі.

Звідси можливий вихід — відповісти на запит, попросивши контролерів надати уточнений запит і вказати в ньому: контрагентів, у розрізі яких виникли розбіжності; підстави для направлення запиту (норми закону, що дають податковій право на отримання такої інформації); повний список документів, які необхідно надати; і норму законодавства, де передбачено порівняння цих показників.

Важливо, що Вищий адміністративний суд (ухвала від 18.09.2014 № К/9991/27352/12) зазначив: якщо платник у відповіді на спірний запит податкової просить вказати підстави для його направлення та уточнити перелік документів, це не повинно бути приводом для призначення документальної позапланової перевірки.

Отже, запит про надання пояснень та їх документальне підтвердження у зв'язку з розбіжністю даних у податковій декларації та звіті про фінансові результати є безпідставним. Юридична особа може відповісти на такий запит аргументованою відмовою давати пояснення або проханням направити уточнений запит. І якщо через це буде призначено документальну позапланову перевірку, таке призначення, як і результати перевірки, якщо вона відбудеться, можна успішно оскаржити в суді.

Список використаних нормативно-правових актів

  1. ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI.

Прикріплені файли

Залиште запитання до статті

Наші експерти відповідають тільки на запитання користувачів «Смарт Бухгалтерії» — онлайн-сервісу для ведення обліку та подання звітності.
Smart uk vert