Javascript у вашому браузері вимкнено. Як підключити Javascript

Податкові перевірки

1 січня

Фіскальна служба має право перевіряти діяльність підприємців і юросіб на спрощеній системі. Є перевірки, про які повідомляють заздалегідь, і які починають без попередження. Існують вимоги до тривалості перевірок і документів, які контролери повинні пред'явити, і до тих, на підставі яких вони будуть робити висновки.

До кінця 2017 року діє мораторій на проведення перевірок ФОП і юросіб, у яких обсяг доходу за попередній календарний рік не перевищує 20 млн гривень. Перевіряти їх можна тільки з дозволу Кабміну, за рішенням суду, відповідно до Карного процесуального кодексу або якщо платник сам попросив про перевірку. Але навіть попри ці обмеження можуть прийти з перевіркою щодо наявності ліцензій, сплати ЄСВ та податку на доходи фізосіб. А єдинників 2−3-ї груп можуть перевірити на предмет дотримання порядку застосування касових апаратів (крім тих, хто торгує на ринках, у дрібнороздрібній торговельній мережі та при цьому почав застосовувати РРО з 1 січня по 30 червня 2015 року) (п. 3 розд. 2 ЗУ № 71, п. 8 розд. 3 ЗУ № 76).

Документи контролерів

З 2017 року перевірки проводять центральний і обласні органи ДФС. Районні інспекції такого права не мають (п. 191.1 ПКУ). Представники фіскальної служби можуть приступити до перевірки після того, як пред'являть (п. 81.1 ПКУ):

  • направлення для проведення перевірки. У ньому має бути вказана дата видачі документа, найменування податкової, реквізити наказу про проведення перевірки, ПІБ і реквізити платника чи об'єкта, яких перевірятимуть, мета, вид перевірки (документальна планова/позапланова чи фактична), підстави, дата початку і тривалість, посада й прізвище перевіряльника. Направлення повинно бути підписано керівником податкової, його заступником або уповноваженою особою та завірено печаткою;

  • копію наказу про проведення перевірки, в якому вказані ті самі дані, що і в направленні, а також період діяльності, який перевірятимуть;

  • службове посвідчення осіб, які зазначені в направленні.

Без цих документів контролери до перевірки не допускаються.

Якщо відмовили податківцям у допуску до перевірки, вони повинні відразу скласти акт про це у двох примірниках, один з яких під розписку вручити вам.

Що можуть перевіряти

Перевіряючі мають право вимагати копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків і зборів, порушення вимог законодавства, дотримання якого контролює податкова.

Надати потрібно всі копії документів, які стосуються предмета перевірки чи пов'язані з ним (п. 85.2 ПКУ). Коло таких документів може бути доволі широким. Наприклад, якщо з'ясовують правильність оформлення трудових відносин із працівником, можуть вимагати трудовий договір, кадрову документацію, трудову книжку. Також можуть використовувати паспорт співробітника, посадове посвідчення, посвідчення водія, санітарну книжку тощо.

Контролери складають опис копій документів, його підписує платник податків.

Зверніть увагу: забирати з собою податківці можуть тільки копії документів. Всі вони повинні бути засвідчені підписом підприємця чи посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Заборонено вимагати документи, не передбачені Податковим кодексом, і вилучати оригінали. Виняток — випадки, передбачені кримінальним законодавством.

Документи, які підтверджують показники, відображені в податковій звітності, слід подати до закінчення перевірки або упродовж 5 днів від дня отримання акта перевірки. Інакше буде вважатися, що цих документів при складанні звітності платник не мав. Якщо документи подали після закінчення перевірки, але до прийняття рішення за її результатами, контролери повинні їх враховувати під час прийняття рішення.

Якщо документи отримані менш ніж за 3 дні до закінчення перевірки, її продовжують на 2–5 днів залежно від виду перевірки.

Може трапитися, що податківці відмовляються брати до уваги якийсь документ. Тоді ви маєте право до закінчення перевірки самі надати в податкову копію цього документа, підписану і засвідчену печаткою. Можна надіслати її листом із повідомленням про вручення та описом вкладення або віднести безпосередньо в податкову (п. 44.7 ПКУ).

Але якщо фіскальна служба отримує від вас документи після завершення перевірки чи протягом 5 днів після того, як вам віддали акт перевірки, вона може не ухвалювати рішення щодо проведеної перевірки, а призначити нову позапланову документальну перевірку.

У Податковому кодексі описано три види перевірок: камеральна, документальна і фактична. В рамках кожної існують підстави для її проведення, а також документи, відповідно до яких контролери можуть робити висновки.

Камеральна перевірка

Проводиться в приміщенні податкової, виключно на підставі даних декларацій (розрахунків) платника податків, для цього не потрібні ані дозвіл керівника, ані направлення. Згода і присутність особи, що перевіряється, теж необов'язкові (пп. 75.1.1 ПКУ). А дізнатися про камеральну перевірку можна, тільки якщо податкова виявить порушення. Тоді контролери складаються акт у двох примірниках, підписують, реєструють його і протягом 3 днів віддають особисто чи направляють на підпис платнику податків.

Що перевіряють:

  • дані декларації, яка подається;

  • відповідність форми декларації;

  • правильність заповнення;

  • правильність застосування ставок єдиного податку;

  • відсутність арифметичних помилок.

Строк проведення камеральної перевірки законодавством не встановлено.

Документальна перевірка

Її проводять на підставі документів і податкової інформації (в тому числі за результатами перевірок інших платників податків): податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку (у тих, хто зобов'язаний їх вести), первинних документів із нарахування та сплати податків і зборів (пп. 75.1.2 ПКУ).

Може бути виїзною — за місцем перебування платника податків або об'єкта, який перевіряють. І невиїзною — проводиться в приміщенні податкової, присутність платника податків у цьому разі не є обов'язковою. Місце і дату перевірки вказують у наказі за підписом керівника органу ДФС, його надсилають платнику податків поштою або вручають під розписку.

Що перевіряють:

  • своєчасність і правильність нарахування та сплати податків;

  • дотримання валютного законодавства;

  • чи оформлені працівники і чи укладали з ними трудові договори.

За результатами складають акт перевірки в двох примірниках (або довідку, якщо порушень не виявили). Якщо перевірка виїзна, його підписують контролери і платник, після цього протягом 5 днів реєструють у фіскальній службі. Під час невиїзних перевірок податківці підписують, у ті самі строки реєструю документ і не пізніше ніж наступного робочого дня надсилають або віддають особисто СПД.

Документальна перевірка може бути плановою та позаплановою.

Планова

Планова перевірка проводиться за планом-графіком, який заздалегідь затверджує податкова. Потрапляють до нього СПД, у яких виявляють ризик несплати податків, порушення законодавства, виконання якого контролює ДФС. Починаючи з 2017 року на сайті фіскальної служби до 25 грудня публікуватимуть план-графік документальних перевірок на наступний рік (п. 77.1 ПКУ).

Наказ про перевірку, підписаний керівником податкової, його заступником або уповноваженою особою, направляють платнику поштою або вручають під розписку за 10 днів до початку перевірки. Якщо цю вимогу порушено, податкова не має права проводити перевірку (п. 77.4 ПКУ).

Строк проведення — не більше ніж 10 робочих днів, його може продовжити начальник податкової не більше ніж на 5 робочих днів.

Позапланова

Із позаплановою перевіркою приходять без попередження, якщо є хоча б одна з підстав:

  • податкова отримала інформацію про те, що платник порушив законодавство, дотримання якого вона контролює. Направила запит із проханням дати пояснення і підтвердити їх документами протягом 15 днів з наступного дня після отримання запиту, але платник нічого не надав;

  • виявлено недостовірність даних у податкових деклараціях, при цьому платник не надав упродовж 15 днів з наступного дня після отримання запиту пояснень та підтвердних документів;

Заборонено проводити перевірки з двох перелічених вище причин, якщо питання, які є предметом перевірки, вже розглядали під час попередніх перевірок (ст. 78.2 ПКУ).

  • за рішенням суду;

  • не подали вчасно податкову декларацію чи розрахунки;

  • платник подав уточнену декларацію за період, який податкова перевіряла;

  • платник подав заперечення на акт перевірки, додаткові документи або скаргу на повідомлення-рішення з вимогою про їх перегляд у зв'язку з тим, що під час перевірки не були досліджені всі обставини. Перевіряють лише ті питання, які стали предметом оскарження;

  • розпочато процедуру закриття ФОП, підприємець подав заяву про зняття з обліку;

  • податковий орган вищого рівня у порядку контролю органу нижчого рівня перевірив документи платника і виявив, що висновки акта перевірки не відповідають вимогам законодавства або під час перевірки не повністю з'ясовано необхідні питання. Перевірку проводять, тільки якщо стосовно посадової особи податкового органу нижчого рівня, яка раніше перевіряла СПД, почали службове розслідування або її повідомили про підозру в кримінальному правопорушенні;

  • стало відомо про несплату податків з виплаченої зарплати, пасивних доходів, додаткових благ тощо;

  • платник не подав уточнену декларацію (протягом 20 днів після складання довідки за результатами перевірки) для виправлення помилок, виявлених під час електронної перевірки (див. далі), яку проводили за заявою платника податків;

  • платник податків отримав запит на надання інформації для проведення зустрічної звірки, але не надав її в податкову протягом 10 днів. Предметом перевірки в цьому разі може бути тільки те, що зазначено в запиті.

До початку перевірки платнику мають вручити під розпис копію наказу про її проведення.

Тривалістьперевірки не може перевищувати 5 робочих днів. А для ФОП — неплатників ПДВ без найманих працівників, якщо вони за останні два роки подавали нульові декларації та не мають підприємницьких рахунків, — 3 робочих дні (абз. 3−8 ст. 82.2 ПКУ). Строк може бути продовжений начальником податкової не більше ніж на 2 робочих дні.

Також платники податків, які належать до категорії з незначним ступенем ризику, можуть самі подати до податкової заяву з проханням провести позапланову невиїзну електронну перевірку. За умови, що податкова раніше повідомила про те, що проводить електронні перевірки за такими платниками (абз. 7 пп. 75.1.2 ПКУ, п. 2 розд. 1 Порядку № 1040). За результатами, навіть якщо знайшли порушення, складають не акт, а довідку. До платників із незначним ступенем ризику належать ті, у кого:

  • обсяг операцій із пов'язаними особами перевищує 20% задекларованих у податковій звітності документально підтверджених витрат, які враховуються при визначенні об'єкта оподаткування;

  • занижено податкове зобов'язання з ПДВ в обсязі менш ніж 10% задекларованої суми за календарний рік та/або завищено податковий кредит менш ніж на 5% від задекларованої суми;

  • задекларовано до відшкодування суми ПДВ (Порядок № 524).

Щоправда, як бути ФОП — неплатникам ПДВ, до яких неможливо застосувати ці критерії, поки невідомо.

Фактична перевірка

Проводять два і більше контролери за місцем фактичного провадження діяльності, в присутності представника СПД або того, хто здійснює розрахунки (ст. 80 ПКУ).

Платника про перевірку не попереджають.

Що перевіряють:

  • дотримання правил обігу готівки;

  • правильність проведення розрахунків і ведення касових операцій. Спочатку податківці можуть зробити контрольну розрахункову операцію;

  • наявність усіх необхідних ліцензій, патентів і свідоцтв;

  • трудові договори й оформлення працівників.

Щоб контролери прийшли з фактичною перевіркою, потрібен наказ начальника податкової чи його заступника (копію до початку перевірки віддають під розписку платнику податків або працівникам, які фактично проводять розрахункові операції), а також будь-яка з підстав:

  • податкова під час перевірки інших суб'єктів або від держорганів дізналася про можливі порушення у сфері розрахункових операцій, ведення касових операцій, патентів, ліцензій, виробництва та обігу підакцизних товарів тощо, і потрібно перевірити ці факти;

  • є письмове звернення покупця (споживача) про порушення;

  • не подали або подали нульову звітність із РРО, розрахункових книжок і книг обліку розрахункових операцій;

  • податкова отримала інформацію про порушення норм виробництва, обліку, зберігання і транспортування спирту, алкоголю й тютюнових виробів і цільового використання спирту;

  • контроль припинення порушень, проводиться один раз протягом 12 місяців після фактичної перевірки, яка раніше виявила порушення;

  • податкова дізналася, що роботодавець не оформив працівника, не платить податків із зарплати або ФОП веде підприємницьку діяльність без державної реєстрації.

Контролери під час перевірки можуть проводити хронометраж господарських операцій, тобто спостерігати за роботою представників суб'єкта, щоб дізнатися реальні показники його діяльності.

Строки. Тривати фактична перевірка може не більше 10 днів. Збільшити строк може начальник податкової не більше ніж на 5 днів.

Акт (довідка) про результати перевірки складається у двох примірниках, контролери підписують його і реєструють не пізніше наступного робочого дня. Також документ має підписати особа, яка здійснювала розрахункові операції, платник податків або його представник — на місці проведення перевірки чи в податковій.

Якщо діяльність ведеться не за основним місцем обліку, податкова, яка проводила перевірку, не пізніше трьох робочих днів від дня реєстрації акта надсилає його у фіскальний орган за основним місцем обліку.

Акт (довідка) про результати

Платник податків має підписати акт або довідку за результатами перевірки. Якщо через незгоду з висновками акта відмовитися його підписувати, контролери складають акт про відмову і не пізніше наступного дня після його реєстрації в податковій вручають або направляють платнику податків.

Сама по собі відмова поставити підпис або отримати копію акта перевірки не звільняє від обов'язку сплатити призначені штрафи чи зобов'язання з податків. Тому, якщо ви не згодні з висновками фіскалів, краще подати заперечення. Їх можна викласти просто в акті перевірки або подати окремим документом у податковой орган, який проводив перевірку, протягом 5 робочих днів від дня, що настає за днем отримання акта. Податковій на розгляд і відповідь дається 7 робочих днів від дати отримання.

Крім того, ви маєте право брати участь у розгляді заперечень. Про своє бажання треба написати в запереченнях, а податкова має повідомити про місце і час розгляду заперечень.

Список використаних нормативно-правових актів

  1. ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI.

  2. ЗУ № 71 — Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 № 71-VIII.

  3. ЗУ № 76 — Закон України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 № 76-VIII.

  4. Порядок № 1040 — Поядок подання платником податків заяви про проведення документальної невиїзної позапланової електронної перевірки та прийняття рішення контролюючим органом про проведення такої перевірки, затверджений наказом Мінфіну від 20.11.2015 № 1040.

  5. Порядок № 524 — Порядок формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків, затверджений наказом Мінфіну від 02.06.2015 № 524.

Прикріплені файли

Залиште запитання до статті

Наші експерти відповідають тільки на запитання користувачів «Смарт Бухгалтерії» — онлайн-сервісу для ведення обліку та подання звітності.
Smart uk vert