Javascript у вашому браузері вимкнено. Як підключити Javascript

Реєстрація та ведення КОРО

У книзі обліку розрахункових операцій фіксують дані про готівкові розрахунки. КОРО повинна бути зареєстрована на кожен реєстратор розрахункових операцій, а якщо СПД має право здійснювати розрахунки без касового апарата з використанням розрахункової книжки — на місце продажу товарів чи надання послуг (магазин, майстерню та ін., те місце, де проводять розрахункові операції). З 4 листопада 2016 року діють нові форми КОРО (Наказ Мінфіну № 837).

Реєстрація КОРО

Реєструють КОРО у фіскальному органі за основним місцем обліку підприємця або юрособи (виняток — філії ЮО, які можуть зареєструвати КОРО за місцезнаходженням, але на ЄДРПОУ юрособи).

При реєстрації КОРО на господарську одиницю в податкову подається:

  1. Належним чином підготовлена КОРО:

    • прошнурована;

    • із пронумерованими сторінками;

    • із захисними засобами контролю — спеціальною пломбою з номером у вигляді прямокутника розміром 79 × 24 мм із фігурною вирубкою по краях, розділеного лінією перфорації на дві частини. Пломбу можна придбати у спеціалізованій фірмі з виготовлення засобів контролю. Встановлюється вона, щоб унеможливити розшнурування або вилучення аркушів;

    • із заповненою титульною сторінкою, де мають бути вказані дані СПД, кількість аркушів, номер пломби. Якщо книга реєструється на РРО, зазначають дані пристрою: модифікацію, заводський і фіскальний номер, версію програмного забезпечення.

  2. Заява про реєстрацію КОРО (форма 1-КОРО).

  3. Копія документа на право власності або документ, що дає право на розміщення господарського об’єкта, де буде використовуватися КОРО (договір купівлі-продажу або оренди/суборенди). Оригінал показують для ознайомлення.

Одночасно можна зареєструвати будь-яку кількість КОРО на різні господарські одиниці чи РРО (п. 12 гл. 1 розд. ІІ Порядку № 547), заяви подають окремо на кожну книгу.

Перша книга обліку розрахункових операцій на РРО реєструється одночасно з реєстрацією пристрою. Подавати реєстраційну заяву не треба. Надалі заява подається з належним чином підготовленою книгою другою та всіма наступними (п. 8 підрозд. 1 розд. I Порядку № 547).

КОРО при реєстрації присвоюють фіскальний номер:

  • на окрему господиницю — 10-розрядний і літера «г»;

  • на РРО — номер, що складається з фіскального номера РРО та літери «р».

Фіскальний номер другої та наступних КОРО складається з фіскального номера першої КОРО (на господарську одиницю або РРО) і проставленого через дріб порядкового номера наступної. Реєструють КОРО протягом двох днів від дня подання реєстраційної заяви.

З 4 листопада 2016 року діють нові форми КОРО на РРО та на господиницю.

Стару форму (затверджену Наказом Міндоходів № 417), якщо така є у суб’єкта господарювання, можна реєструвати і перереєструвати в податковій та використовувати до скасування її реєстрації. Якщо були розрахункові операції за підакцизні товари, в таких КОРО слід відображати суми акцизного (або іншого) податку у графах, призначених для ПДВ.

СПД, які займаються реалізацією підакцизних товарів, у касових чеках яких обов’язковим реквізитом є дані про акцизний податок, використовуючи раніше зареєстровані КОРО (за старою формою), роблять у них записи таким чином:

  1. У назвах граф 6, 7 старої форми слід дописати знак «/» і відповідно слова «за ставкою акцизного податку», «сума акцизного податку».

  2. Якщо були розрахунки за підакцизні товари: 

    • у графу 6 вносять суми розрахунків, що оподатковуються за ставкою ПДВ, «/», суми розрахунків, що оподатковуються за ставкою акцизного податку;

    • у графу 7 — сума ПДВ», «/», сума акцизного податку (Лист ДФС № 26665). 

Втім, для зручності можна звернутись до податкової за місцем реєстрації книги та зареєструвати другу та наступну КОРО на РРО за новою формою. 

Порядок ведення КОРО на господиницю

КОРО завжди повинна бути на місці проведення розрахунків. Щодня в книзі треба залишати записи:

  • про рух готівки та суми розрахунків (отримані від покупців (клієнтів) і видані їм суми записують окремо);

  • із реквізитами розрахункових квитанцій, що видаються покупцям до початку використання розрахункової книжки та після закінчення її використання в межах робочого дня або зміни.

Використовувати КОРО потрібно на господарській одиниці, на яку вона зареєстрована (зазначена на титульній сторінці), навіть якщо там організовано декілька місць проведення розрахунків без РРО (декілька відділів у магазині, де приймають оплату). У цьому разі щоденні записи про реквізити РК (серію та номер квитанції) і рух готівки роблять окремо по кожному місцю проведення розрахунків.

Якщо на одному місці проведення розрахунків протягом дня використовували кілька РК, то записи з обліку розрахункових квитанцій і руху готівки виконуються за кожною РК окремо.

При бажанні на одну господарську одиницю можна зареєструвати декілька КОРО для використання в окремих місцях проведення розрахунків. Кожна така книга матиме свій фіскальний номер.

Порядок ведення КОРО на РРО

КОРО, зареєстрована на РРО, завжди повинна бути на місці, де встановлено пристрій і проводяться розрахунки. У ній необхідно:

  • щодня робити записи про рух готівки та суми розрахунків (отримані від покупців і видані їм суми записують окремо);

  • підклеювати фіскальні звітні чеки на відповідних сторінках;

  • у разі виходу РРО з ладу або відключення електроенергії робити записи відповідно до розрахункових квитанцій;

  • вести у відповідному розділі облік ремонтів, робіт із техобслуговування та перевірок конструкції програмного забезпечення пристрою.

Заповнення КОРО

Записи в КОРО залишають від руки кульковою ручкою. Спочатку на титульній сторінці вказують дату початку використання.

У КОРО, яка ведеться на господиницю, потрібно заповнювати тільки розділ «Облік розрахункових квитанцій та руху готівки». У ньому вказують:

  • номер РК;

  • номер і серію розрахункових квитанцій (першої й останньої);

  • суму готівки (службове внесення і службова видача);

  • суму розрахунків — загальну, за ставками ПДВ і акцизного (або іншого) податку;

  • суму ПДВ;

  • суму акцизного (або іншого) податку;

  • суми, видані при поверненні товару.

КОРО на РРО заповнюється так:

1. У розділі 1 «Фіскальні звітні чеки» підклеюють фіскальні звітні чеки РРО. Якщо протягом робочого дня роздруковують кілька чеків, усі вони підклеюються на відповідних сторінках.

2. У розділі 2 «Облік руху готівки та сум розрахунків» записи роблять по кожному фіскальному чеку (Z-звіту) окремо. Під час відключення електроенергії або коли РРО в ремонті, замість номера Z-звіту вказують номер РК, яка використовувалась. 

Якщо фіскальний чек містить дані про операції службового внесення та службової видачі коштів, графи 3 і 4 заповнювати не обов’язково.

У графах 5–10 можна вводити додаткові графи для зазначення:

  • сум розрахунків;

  • сум ПДВ;

  • сум акцизного податку або іншого податку/збору;

  • коштів, виданих при поверненні товару;

  • сум, отриманих (виданих) із використанням платіжних карт, платіжних чеків, жетонів тощо.

У цьому розділі книги можна робити додаткові записи, де підсумовуються дані по розрахунках за день або за місяць.

3. Розділ 3 «Облік розрахункових квитанцій» заповнюється, якщо розрахунки проводили без РРО при відключенні електроенергії або в період ремонту пристрою.

Графи 1–5 заповнюються до початку використання РК;

Графи 6–8 — до початку реєстрації розрахункових операцій за допомогою РРО після відновлення постачання електроенергії чи встановлення пристрою після ремонту.

4. У розділі 4 «Облік ремонтів, робіт з технічного обслуговування і перевірок конструкції та програмного забезпечення РРО» вносять записи, якщо були роботи з техобслуговування РРО, а також перевірки конструкції та програмного забезпечення пристрою.

Графи 1–5 заповнює особа, яка здійснює ремонт, техобслуговування або перевірку, графи 6 і 7 — працівник підприємства після відновлення працездатності РРО. При виході РРО з ладу графи 1 і 2 заповнює працівник підприємства безпосередньо після виходу РРО з ладу. За потреби в цей розділ можна вносити додаткову інформацію.

Після закінчення КОРО:

  • на титульній сторінці треба вказати дату завершення використання;

  • акти про видачу коштів і скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунків здати в бухгалтерію. Якщо немає бухгалтерії, то їх підклеюють на останній сторінці КОРО (п. 12 гл. 4 р. ІІ Порядку № 547).

Використані КОРО слід зберігати три роки після того як вони закінчилися (п. 6 ст. 3 ЗУ «Про РРО», п. 4 гл. 2 р. IІІ Порядку № 547).

Виправлення помилок у КОРО

Виправляти записи в КОРО можуть тільки особи, які їх залишали, або особи, які виконують їхні обов’язки. Кожне виправлення має засвідчувати підписом відповідальна особа підприємця або ЮО (п. 13 гл. 4 розділу II Порядку № 547). Це особи, які відповідають за касову дисципліну, визначаються вони внутрішніми документами ЮО або ФОП. Якщо у підприємця немає ані бухгалтера, ані касира, то відповідальною особою є він сам.

Зіпсовані аркуші КОРО та аркуші, на яких більше п’яти виправлень, слід перекреслити по діагоналі з обох боків, залишити напис «Анульовано», проставити дату і завірити підписом відповідальної особи ЮО чи ФОП. Усі дані з анульованого аркуша переносяться на новий аркуш КОРО, номер якого проставляється на анульованому.

Перереєстрація КОРО

Перереєстрація проводиться, якщо встановлені розбіжності або помилки в записах на титульній сторінці КОРО, а також у разі зміни:

  • даних про СПД, зазначених у КОРО (РНОКПП або серії та номера паспорта для фізосіб, які відмовилися від реєстраційного номера);

  • адреси та/або назви господиниці, де використовується РРО;

  • місцезнаходження/місце проживання підприємця;

  • сфери застосування РРО;

  • версії внутрішнього програмного забезпечення РРО.

Якщо є підстави для перереєстрації, треба не пізніше п’яти робочих днів від дня їх виникнення подати у фіскальну службу за місцем реєстрації КОРО реєстраційну заяву з позначкою «Перереєстрація» і зазначенням причини, а також КОРО, що підлягає перереєстрації.

Перереєструють книгу протягом двох робочих днів від дати отримання документів. Зміни, пов’язані з перереєстрацією, вносять в інформаційну систему ДФС і на титульну сторінку КОРО.

Усі доповнення і виправлення на титульній сторінці КОРО засвідчують печаткою та підписом посадової особи органу ДФС, що здійснила перереєстрацію.

Також слід перереєструвати КОРО, якщо відбулася реорганізація чи змінився контролюючий орган, в якому СПД перебуває на обліку. Тоді протягом 2-х робочих днів після переведення платника податків на обслуговування до іншої податкової автоматично засобами інформаційної системи ДФС відбувається перереєстрація КОРО в новій податковій.

КОРО, видана за попереднім місцем обліку, чинна до  виникнення змін у даних СПД, які фіксуються на титульній сторінці книги.

Скасування реєстрації КОРО

Скасовують реєстрацію КОРО на РРО одночасно зі скасуванням реєстрації РРО або за заявою СПД — якщо пристрій викрадено, втрачено або він непридатний для користування тощо (гл. 3 р. ІІ Порядку № 547).

Реєстрація КОРО на господиницю може бути скасована за заявою СПД або примусово за рішенням фіскального органу у випадках:

  • викрадення, втрати, непридатності для користування тощо за заявою СПД;

  • якщо КОРО використовується не за визначеною адресою господарської одиниці;

  • коли установчі документи ЮО визнані судовим рішенням недійсними;

  • ліквідації СПД-банкрута за рішенням суду;

  • не пов’язаного з банкрутством припинення діяльності СПД за рішенням суду;

  • судовим рішенням договір оренди господарської одиниці визнаний недійсним;

  • смерті ФОП, оголошення його померлим, визнанні недієздатним або безвісно відсутнім, обмеження його цивільної дієздатності;

  • припинення держреєстрації за відомостями, що надійшли з держреєстру;

  • непридатності КОРО для використання;

  • порушення цілісності засобу контролю, встановленого на КОРО;

  • виявлення факту опломбування КОРО підробленим засобом контролю або якщо його номер не збігається з номером у реєстраційній заяві.

Заява про скасування реєстрації КОРО (форма 2-КОРО) подається в орган ДФС за місцем реєстрації КОРО не пізніше двох робочих днів від дати виникнення підстави для скасування. Якщо КОРО викрадено, разом із заявою надають копію документа поліції.

Рішення про скасування реєстрації КОРО приймає керівник фіскального органу та не пізніше наступного дня від дня виникнення підстав (коли виявлено опломбування підробленим засобом контролю або є розходження з номером, зазначеним у реєстраційній заяві) дані вносять в інформаційну систему ДФС і роблять запис на титульній сторінці КОРО (за її наявності) про скасування реєстрації, який засвідчують підписом і печаткою органу ДФС.

Якщо СПД не подав заяву про скасування реєстрації КОРО, хоча для цього були підстави, податкова може прийняти рішення про скасування реєстрації КОРО на господиницю протягом місяця від дня виникнення підстав для скасування. У цьому випадку до СПД можуть застосувати штраф.

Звітність

Ті суб’єкти господарювання, які використовують РК і КОРО, що реєструються на господиниці, повинні подавати до податкової за місцем реєстрації розрахункових книжок не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітнім:

  1. Звіт про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) за формою ЗВР-1. Він складається в розрізі всіх зареєстрованих КОРО, які використовували у звітному місяці. Нова форма звіту затверджена Наказом Мінфіну № 13, вперше її слід подавати за квітень 2016 року (консультація в ЗІР, підкатегорія 109.02).

  2. Довідку про використані розрахункові книжки — подається разом із звітом ЗВР-1, якщо в звітному періоді закінчилась РК.

При поданні звітності одночасно надавати книги обліку розрахункових операцій чи розрахункові книжки не потрібно.

Відповідальність

Крім штрафів за порушення при роботі з РРО, передбачені санкції за неведення КОРО. При розрахунках готівкою із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткування готівки — це її облік у КОРО у повній сумі фактичних надходжень на підставі фіскальних звітних чеків РРО або даних РК (п. 2.6 гл. 2 Положення № 637). Отже за те, що КОРО не ведеться або ведеться з порушеннями, застосовують штрафи як за неоприбуткування готівки. А саме, за неоприбуткування, неповне та/або несвоєчасне оприбуткування в касах готівки на СПД може бути накладено штраф у п’ятикратному розмірі неоприбуткованої суми (п. 1 Указу № 436).

Список використаних нормативно-правових актів

  1. ЗУ «Про РРО» — Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР.

  2. Указ № 436 — Указ «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995 № 436/95.

  3. Порядок № 547 — Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затверджений наказом Мінфіну від 14.06.2016 № 547.

  4. Положення № 637 — Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління НБУ від 15.12.2004 № 637.

  5. Наказ Мінфіну № 13 — Наказ Мінфіну «Про затвердження Положення про форму та зміст розрахункових документів, Порядку подання звітності, пов’язаної із використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), форми № ЗВР-1 Звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок)» від 21.01.2016 № 13.

  6. Лист ДФС № 26665 — лист ДФС «Про нові форми книг ОРО на РРО та книг ОРО на ГО» від 05.08.2016 № 26665/7/99-99-08-01-03-17.

  7. Наказ Міндоходів № 417 — наказ Міністерства доходів і зборів «Про затвердження нормативно-правових актів щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій» від 28.08.2013 № 417.

  8. Наказ Мінфіну № 837 — наказ Мінфіну «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року» № 547 від 23.09.2016 № 837.

Прикріплені файли

Залиште запитання до статті

Наші експерти відповідають тільки на запитання користувачів «Смарт Бухгалтерії» — онлайн-сервісу для ведення обліку та подання звітності.
Smart uk vert